Буковина славиться різноманітністю традицій та звичаїв. Кожна з них несе за собою історію та символіку, яка була збережена та передана нашими предками. Заглибитися у буковинський менталітет та атмосферу можна не тільки, мандруючи вуличками та туристичними місцями, а вивчаючи історію та традиції цього колоритного місця, пише ichernivchanyn.com. Пропонуємо зазирнути в традиції та звичаї буковинського краю, які захоплюють цікавими обрядами та їхнім тлумаченням.
Весільні звичаї Буковини
Весілля на Буковині вражає своєю грандіозністю та колоритністю. Важливе значення святкування весілля є особлива обрядовість, яка полягає в трьох періодах святкування:
1 період – перед весіллям
Підготовчий період перед весіллям нашарований різними обрядами. Більшість із них пов’язані із вшануванням рослин, наприклад: прикрашання брами сосновими гілочками. А наприклад, барвінок є також одним із символів весільної обрядовості. Плетіння або пошиття вінків із барвінку для молодят має низку кількість правил, наприклад, шити можна тільки червоною ниткою – символ кохання.
“Хрещатий барвінок,
По хрещатий барвінок.
Будеме вити вінок.
Будеме вінок вити,
Будеме вінок вити,
Щоб молоду воздобити”.
Однією із цікавих фраз, яку можна почути на Буковині це «пити слово», що означає свататися. Цей період передбачає заручини, запросини на весілля та інші обрядові традиції.
2 період – власне весілля
Найважливіший день для молодят, а саме одруження теж збагачене традиціями та обрядовістю. Ще здавна на Буковині вважали, що вінчання є обов’язковим, бо це є підтвердженням міцності шлюбу. Клятва, яку молодята дають перед Богом, містить в собі відповідальність один перед одним. Вагоме місце у весільній обрядовості має вишитий рушник, яким накривають ікони.
“Нам рушник весільний мати простелила,
На подружнє щастя нас благословила!
Голуб і голубка ніжно воркотали,
Берегти кохання наше обіцяли!”
Після вінчання розпочинається святкування, яке супроводжується привітаннями гостей, бенкетуванням, співом, танцями, обрядами та іграми тощо. Є традиції,які можуть здивувати нетутешнього. Наприклад, кухарі прикрашають/«перевдягають» запечені кури в молоду та молодого, яких потім викупляють вінчальні батьки.
Досить символічним під час закінчення святкування весілля є знімання фати з молодої та натягування на неї хустки ( ще називають цю традицію «покриванням»).
3 період – після весілля
На Буковині весілля можуть святкувати два або навіть три дня. Здебільшого це посиденьки, на які запрошують найближчих родичів та друзів. Заключний весільний обряд є так званим привітанням молодят із першим днем шлюбного життя. Це бенкетування вражає колоритністю, звучанням українських пісень та веселими танцями.
Варто пригадати, що збереглися кадри буковинського весілля 1940 року в с. Топорівці Новоселицького району Чернівецької області, яке розкриває давні українські весільні звичаї. Режисером фільму була дружина Олександра Довженка, а саме кіноакторка та кінорежисерка Юлія Солнцева.
Традиції Різдвяних свят
Святий вечір для буковинців є найбільш душевним та сімейним, бо вся родина збирається на різдвяну вечерю. За давніми віруваннями вважається, що на Святий вечір приходять померлі родичі. Різдвяну вечерю залишають на всю ніч, бо вірять, що вночі приходять душі рідних, щоб почастувати святі страви. На стіл накривають чисту скатертину, під яку на край столу ставлять жмутик сіна.
Готують на Буковині символічно 12 страв. Найважливішою стравою це є куття, або її ще називають пшеничкою. Серед інших традиційних страв є вареники з капустою та картоплею, голубці, грибна юшка, толочена фасоль, пампушки, узвар із сухофруктів тощо.
Ще цікавим дійством на Святий вечір є гра, яка приносить задоволення та зацікавленість у дітей. Полягає святкова гра в імітуванні квокання курок. Діти з нетерпінням чекають періоду, коли можна залізти під стіл і квокати «Кво-кво…кво…кво». Люди вірили, що якщо так робити, то в хазяйстві будуть курчата.
Важливою традицією цього свята є колядування. Колядники піснями вітали із святом, прославляли господарів, бажали щастя та здоров’я, а також хорошого врожаю та достатку. Після виконання колядок від господарів отримували винагороду (гроші, цукерки тощо).
“Добрий вечір тобі, пане господарю.
Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами,
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості…”
Традиції Великодніх свят
Великдень вважають одним із найважливіших свят не тільки на Буковині, але й по всій Україні. Досить символічне місце посідає випікання пасок, а також розфарбовування великодніх яєць, які ще називають крашанкою або галункою. У Великдень християни несуть кошики у церкви, щоб освятити їжу. Буковинський кошик здебільшого складається із паски, яєць, ковбаси та інших м’ясних продуктів, сиру, масла, хріну, солі тощо.
Поховальні звичаї
Сумними обрядами є поховальні, бо кожен ритуал це прощання із рідною людиною. Сучасні традиції поховання, незважаючи на християнство, має багато язичницьких обрядів. Ритуальні обряди поховання людини починають із закривання очей та рота померлому, а інколи на очі ставлять монети. Після цього важливо обмити померлого, а «мертву воду» виливати в «незахідне місце». Також на Буковині вважають, що речі, якими користувалися при підготовці похоронних обрядів потрібно «викидати». Однією із траурних традицій на Буковині є закривання дзеркал, щоб душа не змогла залишитися у будинку.
Після того, як виносять домовину покійника, в хаті підмітають та миють підлогу. Вважають, що цей ритуал пов’язаний із віруванням про неможливість повернення покійника назад у будинок.
Після поховання людини обов’язково омивають руки. Після похорону, а також на дев’ятий, сороковий день роблять поминки. Наступні поминки мають бути через рік.
Івана Купала на Буковині
Івана Купала святкують у ніч з 6 на 7 липня. Це свято пов’язане із язичницькими традиціями та різними фольклорними обрядами. На Івана Купала розпалюють вогнище та перестрибують через нього.
Важливою традицією на Івана Купала вважають ворожіння. Свято асоціюється з обрядами, які пов’язані з природою. Наприклад, вважали, що тільки у цю ніч розквітає квітка папороті, а ті хто її віднайде буде щасливим та багатим. Дівчата на Івана Купала плели віночки із квітів та пускали по воді.
“Ой на Івана, та й на Купала
Там дівчинонька квіти збирала.
Квіти збирала, в пучечки клала,
До річки несла, в воду пускала.”
Є різні трактування цього обряду, наприклад, вінок плив до судженого, або ж якщо потоне, то коханий розлюбив дівчину. Віночок припливав до берега, то в цьому році буде весілля, а якщо віночок по річці відплив дуже далеко, то значить дівчина скоро зустріне свого коханого і буде щасливою.
Фото з інтернет-ресурсів
