Він відомий майстер історичного живопису. Він є автором картин з боїв Українських січових стрільців, вояків Української галицької армії. У матеріалі на ichernivchanyn.com ми розповімо історію буковинського художника Миколи Івасюка.
Юність
Микола Івасюк народився 1865 року у місті Заставна, що на Буковині. Його батьком був теслярем, а мама – ґаздинею. Виховували малого Миколу у любові до рідної землі та у справедливості. Хлопець навчався у школі у Заставні. На жаль, навчання відбувалось і румунською, і німецькою, але не рідною.
Згодом юнак почав навчатись у Чернівецькій вищі реальній школі. Саме тут його під своє крило взяв перший професор живопису на Буковині, український художник професіонал Юстин Пігуляк. Викладач породив у Миколі любов до мистецтва та до історії культури. Також художник давав хлопцеві безплатні уроки з техніки та композиції живопису. Для своєї праці Микола обрав історичний жанр.
Зародження художньої кар’єри
У 19 років чернівчанин став студентом Віденської академії мистецтв. Наступного року Микола приєднався до мандрівки студентської молоді Тернопільщиною. Під час цієї подорожі Івасюк неодноразово приїжджав у маєток місцевого земельного магната, де малював портрети усіх членів сім’ї.
Після випуску з Віденської академії Миколу почали рекомендувати як одного з найпрофесійніших художників історичного жанру. Ці відгуки допомогли чернівчанину відправитись на навчання у Мюнхенську академію мистецтв. Саме цей період подарував Івасюку важливих для нього людей.
Європейська преса активно писала про українського художника. Медіа передбачали Миколі Івасюку неперевершену кар’єру при умовах постійного проживання за кордоном. Але художнику було байдуже на такі перспективи і він повернувся у рідну Буковину.
У Чернівцях він провів персональну виставку, яка стала першою зустріччю з земляками. Микола презентував полотна “В’їзд Богдана Хмельницького в Київ”, “Богун під Берестечком”, “Битва під Хотином”, жанрові картини “Відпочинок”, “Жнива”, “Буковинець”, “Мати”, “Без хліба”, “Бідна селянська хата” тощо.
У 1899 році Микола Івасюк створив у Чернівцях художню школу для молоді. У 1910 році художник розписав стелю місцевої ощадної каси. Темою монументальної алегоричної композиції Івасюк обрав “Ощадливість”. Згодом місцева влада виділила 1000 крон, аби Микола відкрив мистецьку школу у Чернівцях. У часи діяльності Директорії УНР Івасюку доручили створити ескізи для поштових марок УНР. Він зробив оформлення серії, що мала назву “віденська серія”.
“В’їзд Богдана Хмельницького до Києва”
Це полотно є одним з найвідоміших у кар’єрі Миколи Івасюка. Над картиною художник працював понад двадцять років. На полотні зображено момент урочистого в’їзду гетьмана Богдана Хмельницького до Києва в грудні 1648 року. Яскраво одягнений гетьманський почет майже в’їжджає в портал храму, де його вітають церковні владики. У кутку картини Микола зобразив трьох жінок. Ці образи він змалював зі своєї дружини та двох доньок – Олександри та Олени. Також на полотні Івасюк намалював і свій автопортрет. Його можна було помітити в образі козака в білій кучмі.
Останні роки життя
Після тривалого проживання у Чернівцях, Микола вирішив перебратись у Київ. Художник щиро повірив у наміри радянської влади, але дуже швидко розчарувався у такій політиці. У 1937 році у квартиру Івасюка увірвалися енкаведисти. Вони обшукали житло та заарештували митця. Винесли постанову, що Микола є активним учасником української націоналістичної терористичної організації та агентом німецької розвідки, який нібито утримував квартири німецької і гетьманської агентури. Чоловіка засудили до розстрілу.
1937 року Миколу Івасюка розстріляли у Биківні. Похований у Биківнянському лісі. Посмертно реабілітований 1980 року.