Протягом минулих століть кінний спорт був досить популярним, а також вважався справжньою світською подією. Чернівчани теж полюбляли такі змагання. У матеріалі на ichernivchanyn.com ми більш детально розповімо як з’явився кінний спорт у Чернівцях.
Поява змагань
У 80-х роках 19 століття офіцери гусарського полку почали організовувати кінні перегони у Чернівцях. Про всі нюанси підготовки писали в газетах,а іподром прикрашали прапорцями. Це була неабияка розвага для еліти. Змагання відбувались неподалік Садгори і на Цуринському шляху.
Кінний спорт став популярним по всій Австро-Угорській імперії. У Буковині змагання активно фінансували заможні чернівчани. Також землевласники залучали власних породистих коней до перегонів. Згодом для проведення заходу спеціально облаштували іподром на міському полі у Старій Жучці та полі між Буковинською дитячою лікарнею і кавалерійською казармою у Чернівцях.
Зазвичай кінні перегони влаштовували восени за гарної погоди, на Зелені свята, які припадали наприкінець травня, або на початок червня. До 1906 року організаторами змагання були військові полки, Крайова рада. Згодом перегони проходили за підтримки “Буковинського клубу панів”.
Тоталізатор на перегонах
У 1906 році було створено “Буковинський клуб панів”, який зміг об’єднати місцеве дворянство. Дотримуючись інтелегенських традицій, вони значну увагу приділяли кінним перегонам та тоталізатору.
Клуб почав проводити змагання на своєму іподромі. На локації був тоталізатор. Його діяльність ґрунтувалася на загальному для Австро-Угорської імперії регламенті для жокей-клубу. Ліцензію затверджував крайовий президент. До Першої світової війни незмінним керівником тоталізатора був землевласник Алексіс лицар фон Ґріґорча.
Ставки приймали у касі товариства у готелі “Бель В’ю”. Загалом суми були не великі. 1910 року ставка на переможців становила 5,10, 20 крон. Призові внески складалися із субвенцій, які надавали Аграрне міністерство, Австрійський жокей-клуб, а також за фінансового сприяння меценатів.
Підготовка до змагань
Коли Чернівці готувались до кінних перегонів, то вулиці наповнювались кольоровими плакатами з програмою, які розклеювали на інформаційних стовпах. У місцевих газетах повідомляли детально всю інформацію про змагання. Біля іподрому появлялись ряди ракет, а також велосипедисти та люди, що добирались пішки. Інколи перегони відбувались за містом. Тож за таких умов організатори перегонів надавали транспорт для перевезення.
Територію іподрому прикрашали прапорцями кольорів Габсбурзької монархії, краю та самих Чернівців. Всюди майоріли жовто-чорні, сині та червоні прапорці. Аудиторією перегонів були офіцери у військових кітелях, пани в циліндрах, панянки у білих та синіх сукнях та з парасольками у руках. Елітна публіка сиділа на дерев’яних лавах, а селяни юрбились навколо усієї території іподрому. Під час перерви між забігами приймались ставки, грала музика та працював буфет.
Кінні перегони були чудовою можливість, аби продемонструвати свій соціальний статус. Також під час події відбувалась своєрідна реклама коней для продажу, яких вирощували у стайнях землевласників. До Першої світової війни участь брали понад 100 коней. Деякі власники залучали до змагань 3-5 власних коней.
Подальша доля іподрому
З початком Першої світової війни іподром був знищений. Трибуни було зруйновано під час входження російських військ, а згодом територію використовували місцеві мешканці для садівництва, щоб пережити важкий воєнний період.
Після війни у 1922 році вдалось відновити кінні перегони. За ініціативи “Буковинського Уніон-клубу” було споруджено новий сучасний іподром на широкій території. Новозбудована локація була другою за величиною у Румунії. У післявоєнний час у кінних змаганнях брали участь ще більше людей. Скажімо у 1922 році налічувалось понад 1000 учасників. З появою радянської влади у місті кінні перегони перестали існувати.