Тетяна Воронова – консультантка з розвитку внутрішнього туризму, організаторка спортивних та культурних заходів у регіонах, фестивалю сучасної інструментальної і симфонічної музики InStrum Fest Zalischyky, має різноманітний досвід іноземного туризму й організації конференцій. Зараз працює з регіоном навколо Дністровського каньйону і ділиться своїми враженнями, як його розвинути. Про свої думки та ідеї ділиться у матеріалі на ichernivchanyn.
Загальна промоція Дністровського каньйону
Регіон Дністровського каньйону об’єднує територію трьох областей: Чернівецької, Тернопільської та Івано-Франківської. І це наче діамант, до огранювання якого можуть долучитися всі охочі й потім разом насолоджуватися його красою. Це тонка робота, під час якої всі домовляються. Головне – підкреслити всі грані.
На початку розвитку туристичної дестинації дуже добре пропонувати одно- та дводенні тури. Але, щоб рухатися далі та збільшувати кількість ночей у готелях і запропонованих послуг, треба мати більше. Наприклад, організовувати екскурсії у сусідні населені пункти, комбінувати можливості відпочинку (спокійний та активний), пропонувати культурні або навчальні програми.
Якщо місцеві бізнесмени налагодять ефективну співпрацю навколо Дністровського каньйону та будуть робити загальну промоцію регіону, працюватимуть над транспортною системою, вкладатимуть у це інвестиції – збільшиться потік туристів. Пересічний турист, який приїжджає до Чернівців, може побачити місто за вихідні. Цього йому буде достатньо: заплатить за одну-дві ночі в готелі, поїсть, придбає декілька квитків у музеї, можливо, на концерт. Потім буде гуляти містом, роздивлятися архітектуру та насолоджуватися атмосферою міста. Ще, можливо, погодує голубів і поїде, відзначивши для себе і соцмереж, що місто відвідав.
Гармонізовані стратегії туристичного розвитку
Є інша розповсюджена помилка – надзвичайна концентрація над однією туристичною цінністю. Наприклад, населені пункти навколо Дністровського каньйону часто асоціюють себе з ним. Вони концентруються на сплавах і не бачать інших можливостей. Дуже мало туристів знають, що тут на кожному кроці є ще й інші скарби.
Турист із задоволенням буде їхати від одного до іншого, вивчаючи особливості кожної місцевості. Наприклад, виїхавши з Чернівців, відвідає Мамаївці, Заліщики, Чортків, Теребовлю. Теплі сусідські стосунки вирішують більшість інфраструктурних питань та дозволяють ефективно користуватися спільними ресурсами. Хороші новини в тому, що така міжсільська конкуренція – найбільший двигун українського прогресу. У більшості випадків інструмент «зробімо краще, ніж у сусіда» гарантовано діє.
Деякі меценати люблять вкладати в розвиток тієї місцевості, звідки вони родом або де мають емоційну прив’язаність. Але неможливо створити якісну дестинацію, коли навколишня територія деградує. Я б рекомендувала меценатам вкладати саме в комплексний розвиток і знаходити тих, хто буде ним займатися.
Розвиток внутрішнього туризму – це насамперед робота з менталітетом, яку потрібно системно, делікатно і покроково виконувати. Важливо визнавати помилки, домовлятися і допомагати іншим – сильним, маленьким і великим. Якщо така взаємодія почнеться, регіон Дністровського каньйону і сусідніх територій уже цьогоріч зробить величезний крок уперед у туризмі й економіці.
