У березні 2020 року в Україні було зафіксовано перший випадок коронавірусу. Зокрема це було виявлено у Чернівецькій області. Саме у цей період велику роль у житті українців відіграли лікарі. Вони ризикували власним життям, рятуючи інших. Українські лікарі практично жили на роботі, аби не заразити інших.
У цьому матеріалі на ichernivchanyn.com ми більш детально розповімо про чернівецьку лікарку-інфекціоністку Ольгу Кобевко і згадаємо, який був перебіг коронавірусу на Буковині.
Робота лікарні
На момент спалаху коронавірусу Ользі Кобевко було 37 років. З 2007 року жінка працює лікарем-інфекціоністом. Але з такою пандемією чернівчанка стикнулась вперше.
Під карантину кожен робочий день лікарки розпочинався удосвіта. До роботи і з роботи Ольга діставалась на спецтранспорті: з моменту запровадження у Чернівцях карантину обласна адміністрація виділила мікроавтобус.
На той час в інфекційному відділенні Чернівецької обласної лікарня було кілька відокремлених частин: у приймальному відділенні приймали людей з підозрою на коронавірус, у стаціонарному перебували пацієнти з підозрою, окремо – пацієнти з першим негативним аналізом, а у третьому крилі лежали люди з підтвердженим діагнозом.
На кожному крилі лікарі були змушені переодягатися в інший захисний костюм з новими засобами індивідуального захисту. Перед початком робочого дня медики збирались на «пʼятихвилинку». На цьому зібранні лікарі ознайомлювались з подіями, що стались за ніч, які зміни були в пацієнтів. Опісля цього медики приступали до роботи з пацієнтами. Окрім госпіталізованих, лікарі проводили консультацію з чернівчанами, які прийшли за тестами, або просто порадитись.
Допомога від волонтерів
Через напружений робочий графік, лікарі досить часто забували поїсти. Ольга розповідала, що траплялись випадки, що час на перекус знаходився лише пізно ввечері. Тоді у таких випадках на допомогу приходили волонтери.
Чернівецька лікарка поділилась, що у неї є чимало друзів-волонтерів. З деякими з них жінка познайомилася ще на Майдані. Хтось із них почав допомагати і військовим на фронті. Коли почалася війна, Ользі теж довелося на фронт їздити. Вона там теж працювала інфекціоністом.
Стати психологом
Аби розвантажити медиків області та уникнути скупчення хворих, в районах було створено госпітальні бази. Однак інфекціоністів залучали з обласної лікарні. Бо своїх не мали. Тож Ольга Кобевко працювала на два медзаклади.
Чернівчанка поділилась, що дуже багато було депресивних настроїв, коли людина потрапляла до них у стаціонар. Звичайно, додаються ще й умови стаціонару. Вони гнітючі: обдерті стіни, підлога, десь не працює світло. Але лікарі намагались налаштувати пацієнтів лише на позитив.
Своїм пацієнтам Ольга пояснювала, що робота людського імунітету залежить саме від гарного настрою. Чим позитивніше ми будемо налаштовані, тим легший буде перебіг самого захворювання.
Ізольована від сімʼї
Під час пандемії коронавірусу Ольга була змушена ізольоватись від сімʼї. Але жінці не давали сумувати, навіть сусіди. Інколи вони купували продукти лікарці, або приносили вже готові страви. Адже Ольга не завжди встигала щось купити й приготувати. Були ті сусіди, які щодня о 20:00 виходили на балкон і аплодували для лікарки. Так вони висловлювали свою подяку жінці за її працю.
Протягом усіх пандемії Ольга Кобевко переконувала себе, що за 13 років роботи інфекціоністом вона пережила різні епідемії: грип, кір, і зможе пережити і це. І так вийшло, коронавірус був подоланий і у липні 2023 року в Україні завершився карантин. Звісно, він нікуди не зник, але його масштаби помітно зменшились.
