19 Березня 2024

Традиції та звичаї Буковини

Related

Де придбати якісне чоловіче взуття? 

Незважаючи на величезний асортимент та доступність, вибір чоловічого взуття...

Особливості щоденного догляду за обличчям

Шкіра обличчя є найуразливішою ділянкою усього шкірного покриву. Вона...

Де отримати психологічну допомогу?

Стреси, депресія, вигорання на роботі, тривожність, нав’язливі думки, невпевненість...

Оригінальні подарунки для друзів та колег. Як обрати найкраще?

Протягом року у кожного з нас з'являється безліч приводів,...

Share

У давні часи, що як не традиції та звичаї об’єднували народ. Інтеграційна сила  невідомого була настільки сильною, що крізь призми століття все ж залишилась з нами. Буковинський край будував свою вежу традицій, відображав у ній своє світовідчуття, взаємини між народом, цінність духовної культури, які міцно пустили корені і зберегли, якщо не всі ланки культурного ремесла , то частину з них точно. Про давні традиції та звичаї на Буковині, що залишилось, а що зникло, читайте далі на ichernivchanyn.com.

Іди, іди, дощику зварю тобі борщику – вже не діє. Тепер, якщо хочеш дощу – скупай дев’ять чорних півнів

Півень, когут, будимир, кур – синонімічний ряд, який  узагальнює тотем птаха, що має містичний зв’язок із сонцем. У темному курнику, де не пробивається навіть промінчик світла, цей птах гостро відчує світанок і сповістить про нього своїх господарів. Через містичну здатність відчувати ранок наші предки довго цурались м’яса півня, вважаючи його нечистим. Про це знаходимо підтвердження в новелі «Горнец», яку написав Марко Черемшина.

Кому, як не жителям Кіцманщини та Новоселиці, добре відомі таємниці «сонячного птаха».  Маловідомий, але дуже цікавий факт голосить про те, що із засухами боролися мокрими півнями. Отож, для того, щоб пішов дощ, жінки ще до сходу сонця мали скупати дев’ять чорних півнів у криниці, промовляючи до них, щоб ті «поговорили з сонцем» і воно перестало пекти, а натомість пішов дощ.

Пустити яєчну шкарлупу по воді, щоб сповістити предків про свято Великодня

Жителі Путильщини мають цікаву традицію, яка є своєрідним дзеркалом свята Івана Купала.  У великодню пору виходить на край річки дитина, яка пускає яєчну шкарлупу по течії. Шкарлупи різні: або від яєць, які залишились після випікання паски, або ті, які скуштували гості. Об’єднує їх тільки те, що всі вони половинчасті. Згідна з віруванням, шкарлупи за три тижні допливають «на той світ», робляться цілісною писанкою і сповіщують предкам, що Великдень настав.

Однак сьогодні ця традиція дедалі трансформується. Замість «човників», що пливуть по воді, яєчну шкарлупу просто викидають в річку чи спалюють в печі. Та й зробити це може не тільки дитина, а й дорослий.

Не повертайте слоїк порожнім

Якщо ви у дім принесли сметану чи молоко у банці, а господиня повернула їх порожніми, знайте: вона не з Буковини. Колись цей жест гостинності стосувався саме подяки за молочні продукти, а всі смаколики були такими, якими б із задоволенням ласувала корова. Хоча існує ще одне тлумачення цієї традиції. Порожній посуд символізує щось нехороше( наприклад, переходити з порожніми відрами не можна, порожню пляшку на столі теж не тримають, а на весіллі взагалі присутня обрядова ложка-повниця, щоб молодята жили в достатку). Відповідно до цих звичаїв, відпустити людину з порожнім посудом – це не побажати їй достатку.

Зараз традиція наскільки вкорінилась на Буковині, що порожніми не повертають навіть тарілки, наповнюючи їх цукерками, печивом та іншими ласощами.

Традиція не повертати банку порожньою така маленька, але така важлива. Адже все велике добро складається з маленьких клаптиків.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.