28 Березня 2024

Як у Чернівцях відфестивалили колядками

Related

Де придбати якісне чоловіче взуття? 

Незважаючи на величезний асортимент та доступність, вибір чоловічого взуття...

Особливості щоденного догляду за обличчям

Шкіра обличчя є найуразливішою ділянкою усього шкірного покриву. Вона...

Де отримати психологічну допомогу?

Стреси, депресія, вигорання на роботі, тривожність, нав’язливі думки, невпевненість...

Оригінальні подарунки для друзів та колег. Як обрати найкраще?

Протягом року у кожного з нас з'являється безліч приводів,...

Share

18 грудня у стінах Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича провели фестиваль колядок «Від Романа до Йордана». Участь у масштабному святкуванні взяли всі факультети ЗВО, а програма вразила різномаїттям, творчими, креативними та продуманими виступами. Далі розповість ichernivchanyn.

Що очікувало присутніх

Загалом план події передбачав представлення сучасних новорічних і різдвяних реалій, варіації традиційних біблійних сюжетів, переспіви відомих українських колядок і світових святкових композицій, театралізовані стендапи, повноцінні сценічні постановки, танцювальні та музикальні номери тощо. Варто зазначити, що подібне дійство організували вперше, а час обрали якнайбільш вдало і символічно – переддень Дня Святого Миколая.    У Мармуровій залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича зібралися студенти, викладачі, жителі міста Чернівці. Розпочався фестиваль вітальним слово ректора Романа Петришина, який першочергово привітав усіх присутніх із прийдешніми святами, побажав наснаги, удачі, мирного неба над головою і вдалого Нового року. А також наголосив, що «саме нашій молоді необхідно підтримувати ті давні українські традиції, які особливо яскраво проявляються напередодні новорічних і різдвяних свят. Колядки, щедрівки… Поширюйте ці традиції, здобувайте прихильників і залучайте все більше і більше молоді до таких подій».

Перший студентський фестиваль колядок розпочали

2

Одразу після слів ректора розпочалися виступи студентів. І, до слова, розпочалися досить жваво. Кожен факультет обігрував конкретну святкову дату, тож представлення були тематичними. Наприклад, оскільки цикл зимових свят розпочинає День Андрія (13 грудня), на який віддавна існує традиція ворожити, глядачам розіграли кілька сценок з таким сюжетом. Студентки в українських народних костюмах бідкалися, що не можуть ніяк зустріти свою долю, тож вирішили на Андрія поворожити і дізнатися ім’я майбутнього нареченого. Використовувати різні атрибути, способи і методи, які з покоління в покоління видозмінюються, але втримують на собі ореол таємничості: записки з іменем, символічні предмети, які вказували на майбутню подію, споглядання рис обличчя у дзеркалі тощо. Після театрального виступу двоє ведучих запрошували дівчат із залу та пропонували випробувати ці методи на практиці. Охочих виявилося чимало.

Досить яскравим був міні-батл між дівчатами і хлопцями, які намагалися переспівати один одного за допомогою кумедних, але гострих частівок. Переможців не визначили, оскільки завершилася перепалка запальними танцями.

Не лише емоційно та весело, але й пізнавально

3

Не можна не виділити досить довгий та емоційно навантажений виступ студентів філософсько-теологічного факультету. Вони поєднали багато тем і змогли їх вдало розкрити. Все закручувалося навколо народження Ісуса Христа, традицій, якими супроводжується це свято, а також пам’яті загиблих солдат. Лунали молитви за душі померлих і здоров’я живих. А чудовим освітнім додатком для усіх присутність стала коротка розповідь про те, чому на Різдво прийнято готувати саме 12 страв і що вони символізують. Наприклад, вареники – символ достатку і спритності, голубці – миру, риба – християнства як такого та хрещення, пиріжки – радості. Наприкінці залунала традиційна колядка.

Студенти використовували не лише українські сюжети та обряди. Згодом глядачі змогли спостерігати, як виглядають і називаються «діди морози» в інших країнах світу: познайомилися із німецьким Вайнахтсманом, французьким Пер Ноельом, американським Санта Клаусом тощо.

Загалом факультети не обмежувалися фантазувати, вигадували кумедні стендапи, обігрували знайомих персонажів по-новому та, звичайно, вітали кожного колядками чи новорічними піснями. Навіть міжнародний студент долучився до фестивалю і виконав святкову композицію.

З чого все почалося. Короткий екскурс в історію

4

Завдяки цьому чудовому фестивалю чернівчани змогли відродити новорічний, різдвяний дух, зрозуміти, що зовсім скоро колядники прийдуть у їхні оселі, та й самі вони помандрують у гості. Тож пропонуємо відродити у пам’яті історію виникнення цією чудової традиції, згадати всі традиційні обряди та власне самі рядки пісень.

Багато хто плутає, коли потрібно колядувати, а коли – щедрувати. Колядують лише 6 січня, а щедрують – 13 січня. Також дехто вважає, що колядувати можна і на Різдво, проте це не так. В той день можна  лише співати різдвяні пісні та вітати всіх зі святом. У різних регіонах України по-своєму. Де-не-не починають ще у Святий вечір, в іншому місті – близько полудня. За старих часів колядувати йшли тільки чоловіки або хлопчики. Ходять групами. Головним у колядників був зіркар, людина, яка крокує попереду та несе зірку. На цю роль обирають того, хто знає найбільше пісень, адже саме він надає репертуар і темп усім іншим.

Перед тим, як почати співати, обов’язково потрібно запитати у господарів будинку дозволу. Звичайно, відмовляти не можна, і за старих часів відмова вважалася гріхом. Після отримання дозволу неодмінно кланяються господарям і розпочинають.

Від початку Коляда була стародавнім слов’янським святом, присвяченим богу зимового сонця. Слов’яни вірили, що за допомогою відкупу можна відігнати від будинку злих духів. З поширенням на Русі християнства свято приурочили до Різдва. Колядники стали прославляти народження Христа і згадувати Євангельські події. Замість зображення сонця на зірці колядників з’явилася Віфлеємська зірка – один із символів свята.

Звичайно, за багато століть свято видозмінилося, але основні традиції дійшли до наших днів. Як і в колишні часи, сьогодні колядники створюють карнавальні образи і готують мішок для збору подяки. Де-не-де в Україні ще можна зустріти «вертепників» – великі компанії дітей та молоді, виряджених в ангелів і нечисту силу, які ходять по вулицях з міні-вертепом і виставами на різдвяну тематику.

Все це і навіть більше глядачі змогли на власні очі споглянути на фестивалі колядок «Від Романа до Йордана». Сподіваємося, що подібне дійство стане гарною традицією університету і буде й надалі радувати усіх неймовірними перформансами. 

5

 

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.