В епоху тотальної цифровізації, коли смартфон перетворився на гаманець, паспорт і робочий кабінет одночасно, питання захисту особистих даних стало критичним. Для мешканців Буковини, як і для всіх українців, ризик кібератак є постійним. Проте експерти запевняють: для створення надійного “цифрового щита” не потрібні мільйонні інвестиції чи складні IT-навички, пише ichernivchanyn.com. Достатньо лише освоїти кілька простих правил, які разом називаються кібергігієною.
Чому код «123456» – це зброя ворога
Помилково вважати, що кібератаки – це складна гра хакерів із кодом. Насправді більшість зламів починається з банальної слабкості: пароля.
“Пароль – це найперший і найважливіший захисний бар’єр. Коли людина використовує один і той самий пароль для пошти, Facebook та онлайн-банкінгу, вона створює небезпечний ланцюжок: варто зламати один акаунт, як усі інші падають”, зазначають експерти з кібербезпеки.
Що робити? Створити кілька різних паролів. Кожен має містити не менше 12 символів, бути унікальним і включати великі та малі літери, цифри та спеціальні символи.
Для тих, хто боїться забути паролі або записувати будь-де – існують менеджери паролів. Це спеціальні зашифровані програми, які створюють і зберігають для користувачів десятки складних комбінацій, звільняючи вашу пам’ять від цієї рутини.
Але навіть найскладніший пароль не дає 100% гарантії. Тому в гру вступає двофакторна автентифікація (2FA). Це своєрідний “другий ключ” від цифрової власності, який надходить на телефон користувача. Фахівці наполегливо рекомендують активувати 2FA скрізь, де це можливо, адже без цього коду, згенерованого додатком або надісланого SMS, шахрай не зможе увійти до вашого акаунту, навіть якщо вкрав ваш пароль.
Фішингова пастка – це втрачені кошти
Найбільше викрадень фінансових та персональних даних відбувається не через технічний злом, а через соціальну інженерію, або, простіше кажучи, обман. Найпоширеніша його форма – фішинг. Шахраї створюють майже ідеальні копії сайтів банків, поштових служб, державних органів, відправляючи буковинцям повідомлення на кшталт: “Вашу карту заблоковано, перейдіть для підтвердження даних” або “Отримайте допомогу від ООН, заповніть форму”. Їхня мета – створити відчуття терміновості, щоб люди натиснули, не думаючи.
Лише за один день у травні 2025 року одразу троє мешканців Чернівецької області втратили понад 301 тисячу гривень, ставши жертвами найпоширеніших афер. Про це повідомив відділ комунікації Національної поліції у Чернівецькій області.
Правоохоронці розпочали кримінальні провадження за статтею 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України та проводять оперативні заходи, спрямовані на встановлення та притягнення зловмисників до відповідальності.
Серед найпоширеніших шахрайських схем – “грошова допомога” в месенджері,
“працівник банку”, “ваш родич у біді” та “заробіток на криптобіржі”. Поліція Буковини закликає громадян до максимальної обачності. Правоохоронці наголошують: не можна давати невідомим особам жодної конфіденційної інформації (номери карт, CVV-коди, термін дії) і категорично не переходити за підозрілими посиланнями, які обіцяють швидке збагачення чи допомогу.
Як уникнути пастки? Завжди перевіряти адреси – це найважливіше. Перед введенням будь-яких даних, треба шукати адресу сайту в браузері. Фейковий сайт може відрізнятися від справжнього лише однією буквою (наприклад, pribank.ua замість privatbank.ua). Якщо адреса не ідеальна, треба одразу закрити сторінку.
Жоден співробітник банку чи платіжної системи ніколи не зателефонує клієнту, щоб запитати повний номер картки, термін її дії чи CVV-код. Тому, якщо запитують таку інформацію – це одразу створює підозри.
Якщо посилання прийшло навіть від друга у месенджері, перш ніж клікнути, варто перепитати його в особистій розмові, чи він справді його надсилав. Адже його акаунт міг бути зламаний.
Статистика шахрайств на Буковині – невтішна. За 8 місяців 2025 року відкрито 819 відкритих кримінальних проваджень: справ за статтею 190 ККУ “Шахрайство”. Ця цифра відображає масштаб злочинності, але не є точною кількістю ошуканих осіб, оскільки в одному провадженні може фігурувати кілька потерпілих. А багато хто просто не звертається до правоохоронців.
Щомісяця поліція на Буковині відкриває понад сто справ через шахрайство. Однак порівняно з аналогічним періодом минулого 2024 року показник скоротився на понад 40%. Тож можна припустити, що більшість людей все-таки посилюють свої заходи безпеки щодо персональних даних та конфіденційної інформації.
Чому треба постійно оновлювати ПЗ
Наш цифровий світ потребує такої ж гігієни, як і фізичний. Слабке місце в операційній системі чи старому додатку може стати відкритою брамою для хакерів.
Експерти наголошують: оновлення програмного забезпечення випускають не лише для нового функціоналу, але й для виправлення “дірок” у безпеці – так званих безпекових патчів. Якщо користувачі ігнорують оновлення Windows, Android чи iOS, то свідомо залишають свій “цифровий одяг” дірявим.
Один із додаткових кроків, який підсилить захист даних – антивірус. Його варто встановити та регулярно оновлювати антивірусне програмне забезпечення. Воно виявить і заблокує шкідливі програми на ранніх етапах.
Періодично потрібно переглядати, які дозволи надали мобільним додаткам. Чи справді ліхтарику потрібен доступ до ваших контактів або геолокації? Якщо ні, негайно відкликайте зайві дозволи.
Публічні Wi-Fi – небезпечні?
Приваблива пропозиція безплатного Wi-Fi у громадському місці часто приховує серйозну загрозу. Публічні, незахищені мережі є ідеальним майданчиком для зловмисників. Тут немає жодної конфіденційності. Тож через незахищену мережу хакер, що знаходиться поряд, може перехопити трафік. Це означає, що всі дані, які вводяться (паролі, логіни, інформація про банківську картку), можуть стати йому відомі.
Тому для будь-яких фінансових операцій чи роботи з конфіденційною інформацією краще використовувати мобільний інтернет (4G/5G) або VPN-з’єднання (віртуальна приватна мережа), яке шифрує трафік.
І завжди треба перевіряти, чи починається адреса сайту, який ви відвідуєте, з https://. Це підтверджує, що з’єднання зашифроване.
«Цифровий якір»: важливість резервного копіювання
Навіть якщо користувач досконало дотримується всіх правил, жодна кібербезпека не є абсолютною. Рано чи пізно є ризик зіткнутися з вірусом-шифрувальником або простою технічною поломкою. У цій ситуації рятує лише один інструмент – резервне копіювання.
Це «цифровий якір», який дозволяє повернути систему та файли до стану до інциденту.
Для цього потрібно налаштувати автоматичне копіювання найбільш важливих даних (фото, документи) на зовнішній диск або в надійний, зашифрований хмарний сервіс.
Якщо дані будуть зашифровані хакерами, наявність свіжого бекапу дозволить власнику просто стерти систему і відновити все з копії, не сплачуючи шахраям викуп.
Кібербезпека – це не міфічне поняття, а щоденні звички. Для буковинців ці прості рішення є життєво необхідними для збереження не лише своїх грошей, але й своєї цифрової ідентичності у сучасному світі. Тож навчайтеся, перевіряйте і будьте обачними, адже ваш цифровий щит – у ваших руках.