Діти з невеликих гірських сіл, маючи хороших фахових педагогів, завжди зіштовхувалися з проблемою доступу до сучасних лабораторій та належної матеріально-технічної бази. Втім, виклики останніх років – пандемія, а згодом повномасштабна війна – несподівано перетворили технології на потужний інструмент, здатний нарешті зрівняти шанси сільських та міських учнів, пише ichernivchanyn.com.
Від вимушених заходів до рівних можливостей
Станом на осінь 2024 року в Чернівецькій області функціонували 337 закладів загальної середньої освіти. З них левова частина – сільські школи. Адже з 337 закладів 71 є опорними закладами, які мають 79 філій. Опорні школи часто розташовані в більших населених пунктах, а їхні філії – в селах.

Коли у 2020 році школи вперше масово перейшли на дистанційне навчання, це стало шоком. Проте саме цей досвід виявив, що якісна освіта не обов’язково має бути прив’язана до фізичної будівлі школи чи столиці регіону. Особливо це стосувалося сільських шкіл Буковини, де питання доїзду до школи завжди стояло гостро.
Для учнів із гірських районів чи маленьких прикордонних сіл технології відкрили прямий доступ до ресурсів, які раніше були недосяжними. Так, завдяки відеозв’язку учні можуть долучатися до уроків, які проводять кращі педагоги обласного центру чи навіть фахівці з усієї України. Онлайн-платформи, електронні бібліотеки та спеціалізовані освітні портали, як-от «Всеукраїнська школа онлайн», стали єдиною «лабораторією» та «бібліотекою» для багатьох сільських шкіл.
Таким чином цифрові інструменти перетворили вимушену дистанційну форму на можливість уніфікації стандартів якості освіти, незалежно від географічного положення учня.
Проблема, яку вирішує «цифра»: відсутність укриттів та карантин
Парадоксально, але часто саме технології є вагомим способом здобути освіту для дітей з віддалених громад. Останні роки виявили дві ключові проблеми на Буковині, які вирішує дистанційний формат. Рішення про форму навчання в Чернівецькій області тісно пов’язане з наявністю та місткістю захисних споруд. У міських школах часто запроваджують змішане або очне навчання. А ось у віддалених ліцеях, де немає надійного укриття або воно невелике за площею, єдиною дозволеною формою залишається дистанційна. У цьому випадку технології є запорукою безпеки та безперервності освітнього процесу.

Епідеміологічна ситуація також вносить свої корективи в освітній процес. Щорічні спалахи ГРВІ та грипу також змушують школи області переходити на дистанційний режим. За інформацією обласної військової адміністрації, у деякі періоди через перевищення епідемічного порогу на дистанційку переходять десятки шкіл, особливо у сільській місцевості, де захворюваність серед дітей може бути високою. Наприклад, у лютому 2025 року в Чернівецькій області через високий рівень захворюваності на ГРВІ на дистанційному навчанні перебували 40 шкіл. Сім із цих закладів – у Чернівцях. В таких умовах онлайн-зв’язок для здобувачів освіти – єдиний спосіб не втрачати навчальний рік.
Інструменти для вчителя: подолання методичної ізоляції
«Цифровий розрив» стосується не лише учнів, а й учителів. Педагоги з віддалених населених пунктів часто відчувають методичну ізоляцію, маючи обмежений доступ до сучасних тренінгів та курсів підвищення кваліфікації. Тож регіональні освітні департаменти та інститути післядипломної освіти активно використовують онлайн-простір для проведення семінарів, вебінарів та тренінгів. Це дає змогу педагогам із найвіддаленіших сіл не витрачати час і кошти на дорогу до Чернівців, а здобувати нові знання, не залишаючи свого робочого місця.
Запровадження єдиних електронних журналів та платформ для спільної роботи дозволяє сільським вчителям швидше обмінюватися досвідом та інтегруватися у загальну освітню спільноту регіону.

Справжньою цифровою революцією в школах стало впровадження проєкту “МРІЯ” з початку 2025 року. Система має на меті повну цифровізацію навчального процесу – від електронного документообігу до персоналізованої комунікації між школою, учнями та батьками.
Ця стратегічна мета була визначена під час робочої зустрічі в Чернівецькій обласній військовій адміністрації, де зібралися представники Міністерства цифрової трансформації, команда розробників «МРІЇ» та керівники сфери освіти регіону. Система «МРІЯ» – це не просто чергова платформа для виставлення оцінок. Вона покликана стати єдиною екосистемою, що забезпечує комплексне управління навчальним процесом, ведення захищеного електронного документообігу та збір аналітики для підвищення ефективності освіти. Це передбачає перехід до прозорого та оперативного обміну інформацією, що є критично важливим в умовах змішаного та дистанційного навчання.
Унікальність платформи полягає в її орієнтації на потреби кожної цільової групи, з акцентом на безпеку даних та індивідуальний підхід. Так, школярі отримають «Мрія ID» – власний цифровий освітній документ для ідентифікації. У застосунку вони зможуть переглядати свій план дня, відстежувати результати навчання та отримувати доступ до великої бібліотеки навчального контенту для саморозвитку.
Батьки зможуть оперативно моніторити успішність та відвідуваність дітей. Ключовим елементом безпеки є інтегрована система захищених чатів на базі протоколу Signal, що забезпечує конфіденційне спілкування з вчителями та іншими батьками.
Для педагогів «МРІЯ» стане незамінним інструментом, що автоматизує рутинні процеси. Це й електронний журнал, і планування уроків, і зручне призначення домашніх завдань з можливістю додавання мультимедійних матеріалів. Таким чином, вчитель зможе приділяти більше часу безпосередній роботі з учнями.
Виклик: доступ до ґаджетів та інтернету
Попри всі переваги, повна цифровізація освіти в сільській місцевості Буковини наштовхується на традиційні проблеми, які необхідно вирішувати системно. Департамент освіти та науки Чернівецької ОДА ще у 2020 році вказував на важливі виклики. Це дефіцит техніки, адже чимало учнів, особливо в багатодітних сім’ях, не забезпечені сучасними ґаджетами (ноутбуками, планшетами). Не у всіх віддалених селах є стабільний та швидкісний інтернет, необхідний для відеоконференцій.
Для подолання цих перешкод застосовуються комбіновані рішення. У випадках відсутності ґаджетів чи інтернету, Департамент освіти та науки ОВА рекомендував педагогам підтримувати зв’язок через менш вимогливі канали – Viber або електронну пошту. У крайніх випадках – організовувати на території школи поштові скриньки для обміну навчальними матеріалами.

Крім того, на державному рівні тривають програми з передачі шкільного обладнання (ноутбуків та планшетів) у регіони, що є прямою інвестицією у подолання цифрового розриву в сільській місцевості.
Від уроків до індивідуальних траєкторій
Технології вже не просто допомагають проводити уроки, вони дають можливість змінити саму філософію навчання для сільських дітей. Завдяки спеціалізованим платформам, вчителі можуть створювати індивідуальні освітні траєкторії. Дитина, яка живе у віддаленому селі та має талант до математики, може отримувати додаткові завдання та консультації онлайн, тоді як її одноліток, якому важко дається мова, може працювати з інтерактивними вправами у зручному для себе темпі.

Таким чином, технології перетворюють відстань із бар’єра на нульовий фактор. Вони роблять освіту на Буковині не просто доступною, а персоналізованою, що є найвищим стандартом якості в сучасному світі. Налагодження стабільного інтернету та забезпечення кожного учня ґаджетом залишаються пріоритетними завданнями. Але вже зараз можна стверджувати, що для дітей з віддалених сіл Буковини якісна освіта стала реальною можливістю.