Наприкінці 20 століття на Буковині ще не було такої звичної для нас бруківки. У суху погоду у повітрі стояв стовп пилу та піску. Причиною цього була неасфальтована дорога. Тож як виникла бруківка у Чернівцях? У цьому матеріалі на ichernivchanyn.com ми розкриємо більш детально цю тему.
Поява
У 19 столітті у Чернівцях вперше з’явилась бруківка. Це позитивно вплинуло на комфорт місцевих жителів. Адже дороги під час негод затоплювало і люди не мали змоги вийти з власних домівок. Інколи такі ситуації частково рятував гравій, яким засипали вулиці.
У 1825 році міська влада все-таки прийняла рішення викласти на чернівецькі дороги бруківку. Першою локацією стала площа Ринок. Як не дивно, процес встановлення затягнувся на роки. Ремонт вулиці закінчився аж через 15 років. Але через декілька років бруківку потрібно було вже замінювати. Дорога швидко пошкоджувалась й розбивалась. Деяка бруківка була погано відшліфована.
Наступними об’єктами ремонту стала стара частина міста. Зокрема вулиці Головна, Університетська й Руська. У 50-их роках 19 століття Чернівці досягли успіхів. Усе через те, що до встановлення бруківки долучались мешканці. Тож тоді Буковині вдалось переплюнути Галичину. У середині 20 століття стан чернівецьких доріг сягав європейського рівня. Торговці, що досить часто відвідували місто були просто вражені.
Радянський асфальт
Після румунської окупації нова влада почала розбудовувати Чернівці. У 1936 році почався ремонт на площі Соборній. Масове асфальтування доріг продовжили вже після Другої світової війни під час радянського режиму. Адже вулиці потребували негайного ремонту через бойові дії. Найперше процес асфальтування почали на таких вулицях як Б. Хмельницького, Л. Українки, 28 Червня, Котляревського, Боженка.
За ремонт доріг відповідав Чернівецький міськкомунгосп. Але згодом радянська влада вирішила пришвидшити процес, тож почала залучати місцевих жителів та інших спеціалістів. Підприємства, школи самотужки ремонтували прилеглі до них території. На це вони використовували власні кошти, спорудження і транспорт. Після завершення робіт технічна комісія перевіряла результат. Першими заасфальтованими вулицями стали Сторожинецька, проспект Сталіна (сучасна частина Головної), Канівська, Руська та Червоноармійська.
Сучасні дороги
Якщо зараз порівнювати асфальт та бруківку, то остання збереглась краще до наших часів. Усе через те, що у радянський період асфальт виготовляли не дуже якісним. Натомість європейські країни вже давно забули про асфальт, адже свої дороги вони покривають бетоном.
Чому бруківка залишилась у кращому стані? Усе через те, що каміння виготовляли з граніту. Вона збереглась до сьогодні ще з австрійського періоду. Бруківка, яку встановили вже у часи незалежності навряд чи витримає стільки часу. Причиною цього є те, що сучасне каміння роблять зі суміші. Окрім граніту туди входить пісок, щебінь та інші матеріали. Негативно на стан теперішньої бруківки впливає холодна погода і те, що дорогу посипають сіллю. Загалом якісна бруківка мала б прослужити близько 20 років без жодного ремонтного втручання.
Також у чернівчан виникають креативні ідеї щодо бруківки. До прикладу в одній з чернівецьких шкіл на подвір’ї встановили патріотичну бруківку. Вона схожа на українську вишивку з тризубами по центру орнаменту. Адміністрація навчального закладу вважає, що така ініціатива позитивно вплине на патріотичне виховання молоді.
Загалом історія чернівецької бруківки є досить цікавою та пізнавальною. Сучасникам важко уявити, що раніше їхні предки жили без асфальтованих доріг та страждали від потопів та пилу.
