9 Грудня 2022

Буковина: стрес під час воєнного стану

Related

Вірші про Чернівці: читаємо поезію про рідне місто

І маленький Париж, і маленький Відень, і місто над...

Традиції та звичаї Буковини

У давні часи, що як не традиції та звичаї...

У Чернівцях відкриють «Музей науки»

 Майже сотня різноманітних експонатів дивуватимуть дітей та дорослих. «Музей науки»...

Книги, які зігріють чернівчан осінніми вечорами

Холодними осінніми вечорами, хочеться накритися пледом взяти гарячий чай...

Share

Травматичні події (війна, насильство, аварії, смерть людей тощо) негативно впливають на психіку людини. Перебування в довготривалих стресових ситуаціях ведуть до погіршення фізичного та психологічного стану. Стрес – це реакція людини на травматичні події. Жителі кожного українського міста в цей період можуть відчувати страх, небезпеку, відчай та розгубленість.

У Чернівцях різними способами намагаються зберегти ментальне здоров’я чернівчан та вимушених переселенців: безкоштовні консультації психологів; навчання з підтримки людей, які перебувають в поганому емоційному стані; різні культурно-мистецькі заходи для дітей, які допомагають їм знову відчути дитячу радість. Більш детально про це читайте на сайті ichernivchanyn.com.

Емоційна нестабільність під час стресового періоду є нормою

З початку воєнних дій більшість із нас спостерігають за собою емоційну нестабільність, яка є наслідком відчуття небезпеки та стресу. В Чернівцях намагаються підтримати ментальне здоров’я під час війни, тому тут надають безкоштовну психологічну допомогу (онлайн або очно). Наприклад, співробітники медико-психологічного центру Буковинського державного медичного університету готові надати екстрену психологічну допомогу населенню за такими телефонами:

          Вікторія –0951709580

Ольга – 0501562465

Оксана – 0503746037

Андрій – 0507187771

Каріна – 0961852011

          Олександр (координатор) – 0503746037.

Також психологічна підтримка необхідна переселенцям, які приїхали на Буковину із міст, де відбувалися військові дії. Тому в Чернівцях проводили безкоштовне навчання основам психологічної підтримки під час війни.  Важливо пам’ятати, що коливання настрою є нормальним явищем під час війни. В психології виокремлюють цикл змін настрою: оптимізм –натхнення – збудження – ейфорія – тривога – заперечення – страх – депресія – паніка – капітуляція – відчай – віра – надія – оптимізм.

Коливання настрою є нормальним явищем, коли в рідній країні відбуваються напади ворожих сил. Однак із коливанням настрою потрібно бути обережним. Наприклад, фаза депресії може затягувати дуже сильно, перешкоджаючи нормальній життєдіяльності. Також разом із відчаєм відчуваємо зневіру, що є негативним для нашого ментального здоров’я. Однак не варто собі забороняти емоції, якщо хочеться плакати – плач, хочеться злитися – злися, хочеться проклинати ворогів – проклинай, а потім згадай, що український народ є непереможним.

Стрес в дитини: як реагують та сприймають війну буковинські діти

Буковинські діти та діти, які приїхали із міст воєнних дій навіть в безпечному місці можуть відчувати небезпеку. У цей період їм потрібно найбільше уваги та розуміння. Більшість із них на питання «Чи не боїшся ти війни?» відповідають «Ні», продовжуючи й далі грати в телефонні ігри. Це теж є захисна реакція, втеча від реальності у віртуальний світ.

Стрес, як і в дорослих виникає в результаті відчуття небезпеки. В цей період за дитиною можна спостерігати такі ознаки стресу: злість, дратівливість, неконтрольований плач, тривожність, тремтіння тіла, порушення з харчуванням та сном. Кожна дитина на стрес реагує по-різному, тому для кожного потрібен індивідуальний підхід. Однак єдине, що потрібно для кожної дитини – це відчуття безпеки та підтримка дорослих.

Як буковинські діти та діти переселенців реагують на війну? Менше покоління буковинців однозначно в майбутньому виростуть стресостійкими та тими, хто любить та шанує рідний край. Гортаючи соціальні мережі, натрапляєш на щире дитяче бажання миру та любові кожного маленького буковинця: декламування патріотичних віршів, філософські роздуми про війну, малюнки присвяченні нашим захисникам та Україні. Кожна дитина розуміє, що відбувається та хоче миру.

Буковинські діти та діти переселенців не стоять осторонь, а допомагають волонтерити : плетуть сітки, готують їжу для захисників та допомагають очищати бомбосховища тощо. Дивлячись на цих дітей розумієш, що в України є не просто майбутнє, а гідне та щасливе майбутнє.  

Синдром провини вцілілого: чому кожен із українців має пишатися собою

У період воєнних дій нападу російських агресорів на українські землі Буковина стала однією із найбезпечніших місць для життя. Буковинці активно долучилися до допомоги в боротьбі із російськими загарбниками та людям, які опинилися в складних ситуаціях: приймають переселенців, займаються волонтерством, здають кров, збирають та надають гуманітарну допомогу іншим містам, а також йдуть захищати свій край. Однак більшість буковинців та переселенців відчувають «провину вцілілого» або відчуття «соромно бути в безпеці».

Про цей психологічний синдром також говорить українська письменниця Софія Андрухович у статті «Роблячи більше, ніж можливо»:

«Зараз кожен українець потерпає від почуття провини, що робить занадто мало – роблячи більше, ніж можливо. Травма розпанахала кожного з нас усередині, але тісно сплавившись із відчуттям спільності і турботою про інших, вивільнила енергію, не доступну в нормальному стані».

Синдром «провина вцілілого» – це відчуття провини в людини, яка вціліла або знаходиться в безпеці, в період травматичних та небезпечних подій. Виокремлюють такі симптомами «провини вцілілого», як-от:

  • Негативні/ нав’язливі думки
  • Дратівливість/ сльозливість
  • Відчуття власної безпорадності/безкорисливості
  • Ізоляція від соціуму
  • Головний біль, нудота, слабкість
  • Суїцидальні думки

У цей період кожен є важливим, та кожен вклад наближає до перемоги. Чернівчани активно долучаються до волонтерства (збирають харчі, ліки, речі першої необхідності для біженців та міст, які потерпають від агресії російського нападу; плетуть сітки для військових; займаються кібербезпекою тощо). Також керівництво міста мотивує піднімати економічне майбутнє вже сьогодні. Важливо, щоб чернівчани та переселенці поверталися або знаходили роботу. У цей період потрібні люди на посаду: продавців, офіціантів, водіїв, нянь, кухарів, швачок, педагогів тощо.

Відчуття «провини вцілілого» може тільки нашкодити психіці. Важливо пам’ятати, що кожен важливий для України. Не терзати себе, а вірити в перемогу та берегти себе й рідних. Збереження ментального здоров’я під час травматичних подій є важливим для сьогоднішнього та майбутнього щасливого життя.

.,.,.,.