25 Травня 2022

Буковина: стрес під час воєнного стану

Related

Допомога Миколаєву: як у Чернівцях проходив благодійний концерт

Чернівці під час війни в Україні стали потужним волонтерським...

Найкращі книги про Буковину та буковинців

Книги про Буковину та буковинців розкривають різноманітний спектр інформації,...

Голокост на Буковині

У роки Другої світової війни по всій Європі почався...

Share

Травматичні події (війна, насильство, аварії, смерть людей тощо) негативно впливають на психіку людини. Перебування в довготривалих стресових ситуаціях ведуть до погіршення фізичного та психологічного стану. Стрес – це реакція людини на травматичні події. Жителі кожного українського міста в цей період можуть відчувати страх, небезпеку, відчай та розгубленість.

У Чернівцях різними способами намагаються зберегти ментальне здоров’я чернівчан та вимушених переселенців: безкоштовні консультації психологів; навчання з підтримки людей, які перебувають в поганому емоційному стані; різні культурно-мистецькі заходи для дітей, які допомагають їм знову відчути дитячу радість. Більш детально про це читайте на сайті ichernivchanyn.com.

Емоційна нестабільність під час стресового періоду є нормою

З початку воєнних дій більшість із нас спостерігають за собою емоційну нестабільність, яка є наслідком відчуття небезпеки та стресу. В Чернівцях намагаються підтримати ментальне здоров’я під час війни, тому тут надають безкоштовну психологічну допомогу (онлайн або очно). Наприклад, співробітники медико-психологічного центру Буковинського державного медичного університету готові надати екстрену психологічну допомогу населенню за такими телефонами:

          Вікторія –0951709580

Ольга – 0501562465

Оксана – 0503746037

Андрій – 0507187771

Каріна – 0961852011

          Олександр (координатор) – 0503746037.

Також психологічна підтримка необхідна переселенцям, які приїхали на Буковину із міст, де відбувалися військові дії. Тому в Чернівцях проводили безкоштовне навчання основам психологічної підтримки під час війни.  Важливо пам’ятати, що коливання настрою є нормальним явищем під час війни. В психології виокремлюють цикл змін настрою: оптимізм –натхнення – збудження – ейфорія – тривога – заперечення – страх – депресія – паніка – капітуляція – відчай – віра – надія – оптимізм.

Коливання настрою є нормальним явищем, коли в рідній країні відбуваються напади ворожих сил. Однак із коливанням настрою потрібно бути обережним. Наприклад, фаза депресії може затягувати дуже сильно, перешкоджаючи нормальній життєдіяльності. Також разом із відчаєм відчуваємо зневіру, що є негативним для нашого ментального здоров’я. Однак не варто собі забороняти емоції, якщо хочеться плакати – плач, хочеться злитися – злися, хочеться проклинати ворогів – проклинай, а потім згадай, що український народ є непереможним.

Стрес в дитини: як реагують та сприймають війну буковинські діти

Буковинські діти та діти, які приїхали із міст воєнних дій навіть в безпечному місці можуть відчувати небезпеку. У цей період їм потрібно найбільше уваги та розуміння. Більшість із них на питання «Чи не боїшся ти війни?» відповідають «Ні», продовжуючи й далі грати в телефонні ігри. Це теж є захисна реакція, втеча від реальності у віртуальний світ.

Стрес, як і в дорослих виникає в результаті відчуття небезпеки. В цей період за дитиною можна спостерігати такі ознаки стресу: злість, дратівливість, неконтрольований плач, тривожність, тремтіння тіла, порушення з харчуванням та сном. Кожна дитина на стрес реагує по-різному, тому для кожного потрібен індивідуальний підхід. Однак єдине, що потрібно для кожної дитини – це відчуття безпеки та підтримка дорослих.

Як буковинські діти та діти переселенців реагують на війну? Менше покоління буковинців однозначно в майбутньому виростуть стресостійкими та тими, хто любить та шанує рідний край. Гортаючи соціальні мережі, натрапляєш на щире дитяче бажання миру та любові кожного маленького буковинця: декламування патріотичних віршів, філософські роздуми про війну, малюнки присвяченні нашим захисникам та Україні. Кожна дитина розуміє, що відбувається та хоче миру.

Буковинські діти та діти переселенців не стоять осторонь, а допомагають волонтерити : плетуть сітки, готують їжу для захисників та допомагають очищати бомбосховища тощо. Дивлячись на цих дітей розумієш, що в України є не просто майбутнє, а гідне та щасливе майбутнє.  

Синдром провини вцілілого: чому кожен із українців має пишатися собою

У період воєнних дій нападу російських агресорів на українські землі Буковина стала однією із найбезпечніших місць для життя. Буковинці активно долучилися до допомоги в боротьбі із російськими загарбниками та людям, які опинилися в складних ситуаціях: приймають переселенців, займаються волонтерством, здають кров, збирають та надають гуманітарну допомогу іншим містам, а також йдуть захищати свій край. Однак більшість буковинців та переселенців відчувають «провину вцілілого» або відчуття «соромно бути в безпеці».

Про цей психологічний синдром також говорить українська письменниця Софія Андрухович у статті «Роблячи більше, ніж можливо»:

«Зараз кожен українець потерпає від почуття провини, що робить занадто мало – роблячи більше, ніж можливо. Травма розпанахала кожного з нас усередині, але тісно сплавившись із відчуттям спільності і турботою про інших, вивільнила енергію, не доступну в нормальному стані».

Синдром «провина вцілілого» – це відчуття провини в людини, яка вціліла або знаходиться в безпеці, в період травматичних та небезпечних подій. Виокремлюють такі симптомами «провини вцілілого», як-от:

  • Негативні/ нав’язливі думки
  • Дратівливість/ сльозливість
  • Відчуття власної безпорадності/безкорисливості
  • Ізоляція від соціуму
  • Головний біль, нудота, слабкість
  • Суїцидальні думки

У цей період кожен є важливим, та кожен вклад наближає до перемоги. Чернівчани активно долучаються до волонтерства (збирають харчі, ліки, речі першої необхідності для біженців та міст, які потерпають від агресії російського нападу; плетуть сітки для військових; займаються кібербезпекою тощо). Також керівництво міста мотивує піднімати економічне майбутнє вже сьогодні. Важливо, щоб чернівчани та переселенці поверталися або знаходили роботу. У цей період потрібні люди на посаду: продавців, офіціантів, водіїв, нянь, кухарів, швачок, педагогів тощо.

Відчуття «провини вцілілого» може тільки нашкодити психіці. Важливо пам’ятати, що кожен важливий для України. Не терзати себе, а вірити в перемогу та берегти себе й рідних. Збереження ментального здоров’я під час травматичних подій є важливим для сьогоднішнього та майбутнього щасливого життя.