Чернівці відомі унікальною архітектурою, серцем якої є колишня Резиденція митрополитів Буковини та Далмації, що внесена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В умовах сучасності збереження цієї спадщини виходить за межі фізичної реставрації, переходячи у цифрову площину. Впровадження таких технологій як лазерне 3D-сканування, створення високоточних 3D-моделей та розробка VR/AR-турів, набуває стратегічного значення. Ці інструменти не лише популяризують місто серед туристів, але й створюють цифровий архів – незамінну копію культурного надбання, що може слугувати основою для майбутньої реставрації чи навіть відновлення у разі пошкоджень, пише ichernivchanyn.com.
3D-сканування як інструмент збереження для ЮНЕСКО
Головною архітектурною візитівкою міста, яка вимагає найвищого рівня захисту та документування, є ансамбль Чернівецького національного університету. Саме оцифрування цього об’єкта стало одним із перших масштабних проєктів у регіоні.
У межах проєкту «Кишенькова країна», започаткованого командою Skeiron, здійснили 3D-сканування та створили цифрову модель Резиденції митрополитів. Як зазначають розробники, головною метою є не лише популяризація, а й збереження архітектури для фахівців, щоб оцифровані моделі могли бути використані для реставрації та реконструкції.
Створена тривимірна модель розміщена на туристичних листівках доповненої реальності, що дозволяє туристам “брати місто з собою в кишеню”. Високоточне лазерне сканування фіксує кожен елемент фасаду та інтер’єру, створюючи «цифрову страховку» для пам’ятки Світової спадщини ЮНЕСКО.
Оцифрування єврейської спадщини як порятунок від руйнування
Проєкт з оцифрування єврейської архітектурної спадщини Чернівців та області також демонструє, як 3D-технології використовуються для збереження об’єктів, що перебувають під загрозою фізичного зникнення.
У січні 2024 року команда Skeiron завершила масштабний проєкт з оцифрування трьох синагог Чернівецької області, зокрема двох у самих Чернівцях – чинної синагоги «Бейт-Тфіла Беньямін» та колишньої ортодоксальної синагоги «Ґройсе Шіл». Лазерне 3D-сканування застосували для фіксації інтер’єрів та екстер’єрів, що дозволило зберегти унікальну єврейську стінописну традицію.
Цифрові моделі вже опубліковані у відкритому доступі (на платформі Sketchfab), що забезпечує їхню доступність для дослідників, істориків та всіх охочих.
Оцифрування фіксує стан стінописів, частина з яких втрачена або схована під шарами фарби, і може стати основою для майбутньої реставрації та вивчення єврейського мистецтва в Україні.
Віртуальні тури (VR) та навчальний процес
Завдяки 3D-моделюванню та віртуальній реальності, унікальні об’єкти отримують цифрове безсмертя. Ці інновації не тільки гарантують збереження неоціненних пам’яток, а й відкривають новий, інтерактивний простір для їх вивчення та популяризації. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича активно виступає першопрохідцем у цій сфері.
У стінах університету цифрові моделі перетворюються на повноцінні віртуальні тури, які інтегруються безпосередньо у навчальний процес. Особливе значення технології набули на Географічному факультеті ЧНУ, де навчають майбутніх фахівців у галузі туризму. Віртуальні екскурсії використовуються як надзвичайно ефективний інструмент практичної підготовки студентів. Завдяки VR, студенти спеціальності «Туризм» можуть досконало вивчати особливості планування, архітектурні деталі та історичний контекст Резиденції митрополитів, попри будь-які обмеження. Це дозволяє майбутнім гідам проводити тренувальні та навчальні екскурсії у віртуальному форматі, відточуючи навички презентації та сторітелінгу.
Такий підхід має подвійну цінність: він забезпечує безперервність та глибину освітнього процесу, що особливо актуально в умовах обмеження пересування та необхідності дистанційного навчання. Крім того, робота з VR-контентом розвиває у молодих фахівців цифрові компетенції, які є обов’язковими для сучасного ринку туристичних послуг.
Досвід ЧНУ переконливо доводить, що оцифрована спадщина працює не лише на освіту, а й на економіку. Віртуальний тур, створений на базі високоточних цифрових моделей, виходить за межі університету і стає потужним маркетинговим інструментом.
Коли студенти інших закладів або широка публіка бере участь у віртуальній екскурсії, це часто перетворюється на ефект «цифрового запрошення». Деталізований та емоційний досвід, отриманий через VR-окуляри або на екрані, викликає бажання побачити об’єкт на власні очі.
Таким чином, цифрова копія Резиденції перетворюється з архівного матеріалу на провідника, який заохочує людей відвідати Чернівці у більш сприятливий час. Це важлива стратегія для розвитку «розумного туризму» на Буковині, де технології працюють на збереження культури та її активну регіональну і міжнародну промоцію.
Цифровий архів – захист від антропогенних та природних загроз
Проєкти з оцифрування охоплюють не лише відомі об’єкти, але й ті, що перебувають під загрозою руйнування або є фізично недоступними. Так, у 2023 році на Буковині стартував проєкт зі створення цифрового архіву затоплених археологічних пам’яток. Хоча це не архітектура у звичному сенсі, він демонструє підхід до збереження будь-якого культурного надбання.
На сайті «Затоплена спадщина» розміщені фото- та відеоматеріали артефактів від палеоліту до середньовіччя, які перебувають під водою. У контексті загальнонаціонального проєкту #SaveUkrainianHeritage, який використовує 3D-сканування, фіксація об’єктів у цифровому форматі є критично важливою, оскільки вона документує їхній стан і створює дані для їхнього можливого фізичного чи віртуального відтворення.
Муніципальна інтеграція та прозорість даних
«Цифрова спадщина» в Чернівцях інтегрується у міські інформаційні системи, забезпечуючи прозорість та ефективність управління пам’ятками. Офіційний Геопортал Чернівецької міської ради містить окремий розділ «Охорона культурної спадщини». Хоча він переважно включає картографічні дані (історичні ареали, зони, об’єкти на обліку), це свідчить про інтеграцію даних про спадщину в цифрову екосистему міста.
Геоінформаційна система забезпечує вільний доступ до тематичних цифрових мап, що важливо для громадського контролю та ухвалення рішень щодо охоронних договорів. А наявність точних 3D-моделей та їхня інтеграція в ГІС міста спрощує роботу архітекторам, реставраторам та потенційним інвесторам, надаючи їм повний набір вихідних даних про стан та особливості об’єктів.
Як бачимо, Чернівці активно використовують сучасні технології – лазерне 3D-сканування, VR-тури та AR-додатки для захисту та популяризації своєї багатої архітектурної спадщини. Від оцифрування Резиденції митрополитів ЮНЕСКО для туристичних цілей та реставраційного архіву, до порятунку єврейської спадщини та створення архівів затоплених артефактів — цифровий підхід став ключовим елементом стратегії збереження. Ці 3D-моделі та віртуальні копії не лише дають світові доступ до історії та краси Чернівців, але й забезпечують незамінний цифровий «двійник», гарантуючи, що культурне надбання Буковини буде збережено для наступних поколінь, незалежно від фізичних чинників.