Часом потрібно об’їхати навколо світу, аби згадати дитячі мрії і почати втілювати їх у життя. Саме так сталося з Чарльзом Бліссом, який мав грандіозну ідею і вкрай непересічну долю, пише сайт ichernivchanyn.com.
Хлопчик, який хотів об’єднати світ
Карл Казіл Бліц народився у вересні 1897 року у єврейській родині у Чернівцях. Його батько був оптиком, проте сім’я перебивалася з хліба на воду і тому чоловік підробляв механіком та слюсарем. Попри злидні, родина все ж змогла віддати хлопчика до школи і навіть навчити грі на музичних інструментах, що пізніше стало неабияк в нагоді Карлу.
Чернівці були у той час мультиетнічним містом, тут були німці, румуни, євреї, українці… Кожен з них розмовляв своєю мовою і вони часто ненавиділи одне одного. Ще тоді маленькому Карлу спало на думку створити єдину мову, яка б не роз’єднувала, а об’єднувала людей…
Коли почалася Перша світова війна, юнак подався до армії, проте його не взяли через юний вік. Тому він став волонтером у Червоному хресті, а через рік таки вступив до лав армії.
Після закінчення війни хлопець здобував освіту на хімічному факультеті у Віденському технологічному університеті. Щоб вижити, молодий чоловік давав уроки музики.
Невдовзі чоловік уперше взяв шлюб, проте він був настільки невдалим, що після розлучення він навіть хотів покінчити життя самогубством. Від відчайдушних думок Карла врятувала робота. Зрештою він зустрів іншу жінку – Клер Адлер, у 1933 році став директором патентного бюро у Відні. Здавалося б, життя налагоджується.
Проте 1938 року Карл був заарештований нацистами і потрапив до концтабору. Але навіть за таких умов чоловік не здався! У концтаборі він… давав музичні концерти, якими заслуховувалися навіть наглядачі! Зрештою завдяки зусиллям дружини Карлу вдалося вийти з концтабору і почалася його навколосвітня подорож.
Зустрінь мене в Шанхаї
Почалася Друга світова війна, кордони були закриті і щоб зустрітися з дружиною, яка залишилася в Австрії, Карл (після поневолення він поїхав до Англії), мусив перетворитися на Філеаса Фоґґа.
З Англії він відправився до Канади, звідти до Японії і зрештою до Шанхаю, де нарешті зустрівся з дружиною.
Саме у Шанхаї до Карла, який під час війни змінив ім’я на Чарльз Блісс, знову повернулася ідея об’єднати світ. Його захоплювали китайські ієрогліфи і на їх основі він почав створювати власну ієрогліфічну мову – мову, де кожен символ означає одне поняття, а об’єднання двох символів – інше. Нині ця назва носить назву Бліссимволіка і дійсно відома у всьому світі. Її особливість у тому, що символи не позначають жодного звуку, а отже є універсальними для розуміння.
Пропагувати свій винахід Блісс почав після переїзду до Австралії, навіть видав тритомник, присвячений новій мові. Проте особливого захвату це не викликало.
Але все змінилося із розвитком міжнародного туризму, адже необхідно було позначати важливі місця, такі як аеропорти, залізничні станції чи готель, усім зрозумілими знаками. Тут і стала в нагоді Бліссимволіка.
Практичну користь у ній побачив і канадський Центр для дітей з інвалідністю. Щоправда, винахідник не зовсім був згідний з тим, як спеціалісти Центру користувалися Бліссимволікою, адже робили вони це досить вільно. Суперечки з центром зайняли 10 років, та зрештою консенсусу було досягнуто і зараз винахід Чарльза Блісса використовують реабілітаційні центри по всьому світу.
Сам винахідник теж не залишився непоміченим. У 1969 році його було номіновано на Нобелівську премію миру, а у 1976 році Блісс отримав Орден Австралії.
Буковинець прожив довге життя і помер у 1985 році, зробивши неабиякий внесок у те, щоб людство нарешті могло порозумітися.
Читайте також про іншого відомого буковинця, науковця Михайла Чучка.