Коли чуєш ім’я Ервіна Чаргаффа, останнє, що спадає на думку, це те, що він може бути буковинцем. Між тим, саме у Чернівцях народився майбутній батько ДНК, пише сайт ichernivchanyn.com.
Блискучий початок
1905 року у єврейській родині на світ з’явився хлопчик, якому судилося назавжди вписати своє ім’я в анали історії. Родина майбутнього науковця була досить заможною – батько Ервіна управляв банківською конторою, отриманою у спадок. Проте через Першу світову війну банк збанкрутував і родина переїхала до Відня, де Ервін мав можливість отримати вищу освіту у Віденському університеті.
Він обрав хімічний факультет, фах він опанував блискуче, бо вже у 1928 році захистив докторську дисертацію у своїй альма-матер і був прийнятий до лабораторії обмінної хімії в Єльському університеті, де працював два роки.
Після такого блискучого початку Чаргафф вирішив продовжити навчання у Берлінському університеті, де навіть почав викладати, проте був змушений покинути Німеччину через прихід до влади нацистів. Деякий час працював у Парижі у Пастерівському інституті. У 1935 році Ервін Чаргафф остаточно перебрався до Сполучених штатів.
Таємниці ДНК
У США Чаргафф приєднався до колективу Колумбійського університету і саме з цим вищим навчальним закладом було пов’язане все його життя. Спершу він був викладачем, у 1952 році став професором, а з 1970 року обіймав посаду завідувача кафедри біохімії. У 1979 році став керівником біохімічного інституту Колумбійського університету.
Детальним предметом дослідження Ервіна Чаргаффа стала ДНК. Саме це явище під назвою дезоксирибонуклеїнова кислота забезпечує зберігання та передачу генетичних особливостей організму. Протягом 1949-1951 років учений встановив певні правила, відомі як Правила Чаргаффа. Не вдаючись у наукові деталі та спеціалізовану термінологію, можна сказати, що робота Ервіна була дуже важливою. Він став першим у світі науковцем, що отримав ДНК у чистому вигляді і довів, що вона має видову специфічність, фактично відкинувши гіпотезу про існування декількох різновидів дезоксирибонуклеїнової кислоти. Це дозволило в подальшому відомим науковцям Джеймсу Вотсону та Френсісу Кріку розшифрувати структуру ДНК.
Ервін Чаргафф був глибоко відданий науці. Сам він казав, що все життя був собі учителем. І учителем добрим! Адже він отримав неабияке визнання у наукових колах, та й не тільки. Чаргафф був членом Паризької та Нідерландської академій наук, членом Академії натуралістів Німеччини “Леопольдіна” та Американської академії мистецтв і наук. Його було обрано почесним ректором кількох університетів: Колумбійського, Базельського та Боннського.
Також Ервін Чаргафф за своє життя отримав чимало заслужених нагород, серед яких Австрійський почесний знак “За науку і мистецтво”, Почесний знак “За заслуги перед Австрійською Республікою”, Золота медаль імені Л. Пастера Французького біохімічного товариства, Національна Медаль Науки США, Премія Хейнекена з біохімії та біофізики та багато інших!
Цікаво, що хоча більшу частину життя Чаргафф прожив вдалині від батьківщини, він ніколи не забував своє рідне місто. Коли з родиною вони перебралися до Відня, юнакові здавалося, що це лише тимчасово. Та через війну їх дім був зруйнований і повертатися було нікуди…
Наприкінці життя (а прожив він 96 років) Ервін Чаргафф неодноразово виявляв бажання відвідати Україну, проте через стан здоров’я вчений так і не зміг цього зробити. Він часто згадував Чернівці і казав: “Ніколи в житті я не зустрічав такої яскравої зелені, як в місті свого дитинства – Чернівцях.”
Читайте також про інших відомих вчених, що народилися у Чернівцях.