20 Травня 2022

Іван Миколайчук: буковинський геній кінематографії

Related

Допомога Миколаєву: як у Чернівцях проходив благодійний концерт

Чернівці під час війни в Україні стали потужним волонтерським...

Найкращі книги про Буковину та буковинців

Книги про Буковину та буковинців розкривають різноманітний спектр інформації,...

Голокост на Буковині

У роки Другої світової війни по всій Європі почався...

Share

Геній українського кіно, людина з великої літери та  чоловік в якого неможливо було не закохатися… Все це про Івана Миколайчука – українського актора, сценариста та режисера. Його вважають обличчям та душею українського поетичного кіно. Буковинець, який втілює у собі дух народу та неймовірний талант. Детальніше на ichernivchanyn.

Біографічні відомості про буковинця Івана Миколайчука

Народився майбутній кіногеній 15 червня 1941 року у селі Чортория, яке знаходиться на Буковині у багатодітній родині. Освіту отримував у Чернівецькому музичному училище, а пізніше у театрі-студії при Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської та кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені І.Карпенка-Карого. Шлях у кіноматографії він розпочав у студентські роки, коли знявся у курсовій роботі Леоніда Осика «Двоє». Після дебюту юнак грає роль молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків».

1962 році Іван Миколайчук одружується із Марією Карп’юк. Свою майбутню дружину він зустрічає під час роботи у театрі. Відомо, що весілля молодят проходило без будь-якої помпезності, а наречена замість білосніжної сукні вдягнула яскраво-салатову сукню.

Останні роки свого життя він сильно хворів, а 3 серпня 1987 року попрощався із життям. Митець прожив 46 років, однак за цей короткий період досягнув чималих успіхів у кіно: зіграні 34 ролі, написано 9 сценаріїв та 2 режисерські роботи. Посмертно він став лауреатом Шевченківської премії (1988 року), а в 2016 році отримав звання «Героя України».

Фільм «Тіні забутих предків»

4 вересня 1965 році у кінотеатрі «Україна» відбулася прем’єра фільму відомого кінорежисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», в якому зіграв роль Івана Палія талановитий Іван Миколайчук. День прем’єри фільму запам’ятався не тільки шедевральним кіном, але й скандальним публічним виступом проти політичних репресій.

Фільм знято за мотивами повісті українського письменника Михайла Коцюбинського. Режисер фільму Сергій Параджанов довірив головну чоловічу роль Івану Миколайчуку, про якого згадував, що він зачарував усіх своїм дивовижним світлом:

«така чистота, така пристрасть, така емоційність вихлюпували з нього, що ми були приголомшені, забули про все, навіть про  те, що затверджено іншого актора».

Цей фільм для Івана Миколайчука є знаковим, бо в ньому він проявив свою геніальність та пристрасне бажання творити в кінематографічному світі. Навіть говорять, що актор з’явився на світ, щоб саме зіграти у цьому фільмі. Зйомки фільму відбувалися у мальовничих Карпатах. Відомо, що під час створення фільму «Тіні забутих предків» батько актора помер від раку.

Фільм виявився досить успішним: здобуто 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні.

Іван Миколайчук: актор, який зіграв Тараса Шевченка у стрічки «Сон»

Однією із зіграних ролей Івана Миколайчука, що запам’ятовуються, є роль молодого Тараса Шевченка. Режисером фільму «Сон» був Володимир Денисенко, який за мету прагнув створити фільм-присвяту Тарасу Шевченку.

Фільм знято на кіностудії імені Олександра Довженка, а прем’єра стрічки відбулася 1964 року в Києві. Іван Миколайчук зміг увійти в роль Тараса Шевченка та передати силу духу митця, який хвилюється за долю України.

«Білий птах з чорною ознакою» та «Пропала грамота»

У фільмі «Білий птах з чорною ознакою» Іван Миколайчук проявляє себе не тільки, як актор, але й як сценарист. Цей фільм режисера Юрія Іллєнка розповідає про трагічну історію сім’ї Дзвонарів (1937-1947 рр). Іван Миколайчук у цьому фільмі грає роль Петра Дзвонара.

Кіно режисера Бориса Івченка «Пропала грамота» (1972) – фільм-легенда, яка розповідає про Україну та козаків.  Іван Миколайчук виконав у фільмі роль козака Василя, а також можна вважати його співрежисером фільму (створював музичне оформлення фільму). Фільм створений за мотивами оповідання Миколи Гоголя «Пропала грамота». Фільм був відзнятий ще у 1972 році, але глядачі вперше його побачили 1980 році. 

У фільмі звучали українські народні пісні, які виконувала Ніна Матвієнко, Марія Миколайчук та Валентина Ковальська. Серед пісень були «Танцювала риба з раком», «Розпрягайте, хлопці, коні», «Нумо хлопці до зброї» та інші українські народні пісні.

Дебют Івана Миколайчука, як режисера фільму “Вавилон ХХ”

Режисерським дебютом для Івана Миколайчука став фільм «Вавилон ХХ», який був знятий 1979 року в кіностудії Довженка. Фільм створений за мотивами роману Василя Земляка «Лебедина зграя». У головних ролях фільму знялися Іван Миколайчук, Любов Поліщук, Лесь Сердюк, Ярослав Гаврилюк, Борислав Брондуков, Таїсія Литвиненко, Іван Гаврилюк.

«Вавилон ХХ» називають класикою українського поетичного кіно. Це історія про життя подільського села, яке називають Вавилон. Стрічка здобула ґран-прі на кінофестивалі «Молодість», а також нагороду за найкращу кінорежисуру на фестивалі, який відбувався в Душанбе 1980 році. Іван Миколайчук створив 2 фільми, але саме «Вавилон ХХ» є одним із найуспішніших.

Сценарій «Небилиці про Івана» (1983)

1983 році Іван Миколайчук пише сценарій «Небилиці про Івана». В його задумі було бажання зняти фільм за сценарієм. Однак три роки він чекає дозволу від влади на втілення своєї ідеї. Творчість митця на тогочасний період «порушувала дійсність», тому він так і не почав роботу над фільмом. Вже після смерті Івана Миколайчука за реалізацію його сценарію взявся Борис Івченко.

Із написанням «Небилиці про Івана» пов’язана племінниця митця Олеся, за бажанням, якої він почав писати. Спочатку це була казка, яка потім перейшла у кіносценарій. «Небилиці про Івана» – це інтелектуальна історія про мандрівного філософа Івана Калити, який по світу блукає та мудрості навчає. Текст «Небилиці про Івана» наповнені поетичністю, жартівливістю, фольклорними елементами та незламністю. За сценарієм «Небилиці про Івана» створюють вистави, з якими гордо відгукується ім’я автора геніальної ідеї – Івана Миколайчука.