Медицина є сферою діяльності та науки, надзвичайно важливою для самого існування людства, пише сайт ichernivchanyn.com. Але поки одні професіонали шліфують свою майстерність, інші стають справжніми революціонерами!
Перший у світі
Нестор Монастирський народився далекого 1847 року у селищі Роша (нині є частиною Чернівців). Хлопчик здобув освіту у Чернівецькій класичній гімназії, а опісля вступив на медичний факультет Віденського університету.
Після закінчення університету Нестор набув чимало досвіду, працюючи спершу у Віденській клініці видатного хірурга Більрота, потім, будучи позаштатним ординатором у хірургічному відділенні Петропавлівської клініки у Санкт-Петербурзі, і, зрештою, переїхавши до сучасного румунського міста Ясси, де під час російсько-турецької війни працював хірургом у місцевому лазареті.
Ще з часів студентства Монастирський цікавився темою інфекційних захворювань. Саме він був одним з найактивніших пропагандистів антисептичного методу обробки ран.
Але справжню революцію буковинець здійснив у галузі хірургії. Він першим у світі здійснив холецистоентеростомію – операцію зі з’єднання жовчного міхура з тонкою кишкою. Операція здійснюється задля забезпечення проходження жовчі з печінки в кишечник у разі непереборної закупорки загальної жовчної протоки. Вперше вона була виконана у хворого на рак підшлункової залози. Першим у Російській імперії видатний хірург здійснив холецистоктомію та гастроентеростомію.
Непересічна діяльність
Як вже було згадано, Нестор Монастирський особливу увагу приділяв інфекційним захворюванням і причинам, які їх викликають. І саме у цій царині лежать неабиякі досягнення лікаря.
Монастирський цікавився правцем ще з часів служби у Ясському лазареті. Досліджував ймовірних збудників і зрештою дійшов висновку, що хворобу спричиняє дія токсину мікроорганізмів на нервову систему людини. Пізніше він виклав своє бачення у науковій праці “Наблюдения и исследования о травматическом столбняке”. Нині збудника правця називають паличкою Монастирського-Ніколайєра (Артур Ніколайєр також займався вивченням збудника правця).
Особливе місце у лікарській практиці Монастирського займала патологічна анатомія. Саме досвід у цій царині дозволив лікарю стати першим у світі, хто описав інволюційні форми збудника такої інфекційної хвороби як сап.
Чимало уваги видатний хірург приділяв і питанню місцевої анестезії. Йому вдалося значно поліпшити застосування анестезувальних препаратів під час хірургічних втручань.
За час своєї професійної діяльності Нестор Монастирський видав близько 40 наукових праць, особливе місце серед яких належить посібнику “О современном лечении ран”. Цінний трактат користувався неабиякою популярністю та мав значну практичну цінність.
Окрім наукової та лікарської роботи, Монастирський провадив активну педагогічну діяльність. Його студенти в подальшому ставали видатними хірургами.
Практично усю свою професійну діяльність лікар провадив у Санкт-Петербурзі, куди повернувся після роботи у Ясському лазареті. Цікаво, що і нині кафедра хірургії Санкт-Петербурзької медичної академії післядипломної освіти носить ім’я цього видатного буковинського лікаря.
На жаль, Нестору Монастирському доля подарувала коротке життя. Коли він захворів, то сам поставив собі діагноз – злоякісна пухлина нирки. Стадія хвороби не дозволяла допомогти лікареві. Він помер у віці 40 років 24 травня 1888 року.
Читайте також про іншого відомого чернівецького хірурга Івана Мікулича-Залозецького.