До 1775 року у Чернівцях не було ані лікарні, ані професійних лікарів, ані аптек. Зазвичай використовували народну медицину. Вагітні жінки ризикували життям. Під час чуми не використовували жодних ліків, адже знахарки лікували хворих замовлянням, пише сайт ichernivchanyn.com. Але як розвивалася медицина на Буковині?
Поява першого шпиталю
Протягом 18-19 століття Чернівці страждали від чуми, холери, віспи, тифу та інших хвороб. Тогочасна медицина була безсила. У 1778 році у місті з’явився перший шпиталь. Він був військовим, адже місцева влада у першу чергу дбала про військових. Згодом у 1781 році відкрилась перша військова аптека. У ній мешкали двоє фельдшерів, які були першим медичним персоналом у Буковині.
У шпиталі була каплиця і квартири священника та офіцерів. Станом на 1812 рік медична установа мала лише 13 чоловічих сорочок, 10 придатних і 1 непридатну жіночу сорочку, 23 старих або непридатних простирадла, 4 рушники, а з 14 дерев’яних ліжок лише 4 були придатними.
У 1782 році до Чернівців прибув Йозеф Глабах. Він став першим дипломованим лікарем у місті. Також отримав посаду першого санітарного радника крайової адміністрації. Цього ж року було засновано міську лікарню. Її стан був досить жалюгідним. Лише у 1824 році медичний заклад переїхав у приміщення старої тюрми на площі Філармонії. Там вона перебувала до 1866 року.
Проблема з акушеркою
У 1783 році лікар Йозеф Глабах мав за мету підготувати акушерок до роботи. Довгий час лікарю не вдавалося знайти жінку, яка б хотіла працювати у цій сфері. Згодом хірург знайшов охочих та почав їх готувати до праці. У 1788 році окружне управління міста вперше визнало Марію Теодорин акушеркою. Чернівецька влада мала виділити жінці квартиру, але оскільки вона мала власний будинок, то їй виплачували 12 флорентів.
У 1809 році було засновано державну установу – акушерську школу. Згодом у 1866 році школа була об’єднана з крайовим пологовим будинком.
Лікарня на Головній
1886 року у Чернівцях на вулиці Головній було збудовано нове приміщення міської лікарні. Заклад передбачав у собі вмістити 250 пацієнтів. У лікарні було три відділення, де працювало 52 медики. Це були відділи внутрішніх та інфекційних хвороб, хірургії та дерматовенерологічні хвороби. У 1895 році з’явився корпус для лікування очних хвороб.
Перед початком Першої світової війни у лікарні було 550 ліжок. Через декілька років місць збільшилося. Тут були такі відділення: терапевтичне на 90 ліжок, 2 хірургічних – на 90 і 60 ліжок, відділення вуха, горла, носа на 20 ліжок, дерматологічне на 16 ліжок, інфекційне на 100 ліжок.
При лікарні було допоміжне господарство. Це була ферма розміром на 4 гектари землі. У цьому місці проживало 80 свиней. Також тут вирощували овочі. Оброблянням землі займалися, зазвичай, пацієнти. У користуванні лікарні були вози з кіньми та волами для перевезення хворих та поховання мертвих. Також при лікарні працював тесля, який виготовляв труни для померлих. Згодом при лікарні запрацювала аптека. Чернівецька лікарня була платна. Плата залежала від соціального статусу хворого. У 1910 році завдяки коштам благодійників було збудовано дитячу міську лікарню.
Утримання душевнохворих
У 1833 році у Чернівцях розпочався догляд за душевнохворими. Їх утримували у лікарні на першому поверсі за міцними дубовими дверима та загратованими вікнами. На початку 20 століття місцева влада прийняла рішення збудувати окремий заклад для душевнохворих на 250 місць. У 1902 році вона ця ідея була втілена у реальність. На території лікарні був павільйон для лікування, для утримання хворих, між ними сад та установи комплексу. Щороку у цьому місці лікувалося понад 600 хворих.