Віднайдений скарб: у ЧНУ знайшли фреску ХІХ століття у чудовому стані

1. September 2020 Yelyzaveta Supivska

У четвер, 27 серпня, у 4-му корпусі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича віднайшли неймовірний скарб – фреску кінця ХІХ століття, яка збереглася у чудовому стані, незважаючи на довгий час перебування схованою. Вона дивним чином пережила 40-ві роки минулого століття, коли радянський режим нищівною силою руйнував усі святині, тож тепер може послужити нащадкам як нагадування про неймовірну майстерність художників, які займалися оздобленням колишньої Резиденції митрополитів Буковини та Далмації. Більш детально читайте у матеріалі на ichernivchanyn.

Як відомо зі слів проректорки університету з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу Тамари Марусик, фреску віднайшов один із екскурсоводів навчального закладу, а саме – Косташ Микола Іванович. Він має доступ до архівних документів Резиденції, тож якось вивчав старі записи і натрапив на згадку, що у холі 4-го корпусу знаходиться фреска з представниками релігійного осередку другої половини ХІХ ст. Серед відомих постатей – митрополичі художники Епамінандос Бучевський та Євген Максимович. Лише з часом пан Микола вирішив перевірити, чи інформація вірна, і якщо так, то в якому стані знаходиться стінопис сьогодні.

Разом зі ще одним співробітником університету чернівчани взялися досліджувати потенційне місце захоронення фрески і виявили, що звід арки заставлено зафарбованим склом. Знявши його, «експедитори» дійсно натрапили на згадану фреску, причому вона майже не втратила свого початкового стану. Звісно, час залишив свої «порізи» на фарбі, проте реставраторам буде досить легко відновити ідеальний стан малюнка. Для цієї роботи вже знайшли відповідних майстрів. Після відновлення фрески її внесуть до туристичного маршруту та будуть з гордістю показувати чернівчанам і гостям міста.

Зазначимо, що автор фрески – Євген Максимович – український художник, який навчався у Віденській академії мистецтв, де познайомився з земляком Епамінондою Бучевським, що пізніше позитивно позначилось на його працевлаштуванні художником при будівництві палацу митрополитів у Чернівцях.