19 Березня 2024

Історія садгірської синагоги та про те, як Захер-Мазох їздив в Чернівці до “чудодійного” цадика Ісраеля Фрідмана

Related

Де придбати якісне чоловіче взуття? 

Незважаючи на величезний асортимент та доступність, вибір чоловічого взуття...

Особливості щоденного догляду за обличчям

Шкіра обличчя є найуразливішою ділянкою усього шкірного покриву. Вона...

Де отримати психологічну допомогу?

Стреси, депресія, вигорання на роботі, тривожність, нав’язливі думки, невпевненість...

Оригінальні подарунки для друзів та колег. Як обрати найкраще?

Протягом року у кожного з нас з'являється безліч приводів,...

Share

В Чернівцях, як і в кожному місті на заході  України, була досить велика єврейська громада. І що цікаво, якщо в самому місті євреїв було менш як 30% всіх жителів, то в передмісті Садгора – 74,3%. Тому не дивно, що велику синагогу побудували саме там. Тепер цю історичну будівлю практично закінчили реконструювати, роботи ведуться дуже швидко і якісно завдяки інвестиціям світової єврейської спільноти, пише ichernivchanyn.com.

Щорічно відбувається традиційне паломництво – на єврейському цвинтарі тут поховані три покоління рабинів Фрідманів, а Ісраеля Фрідмана вважають святим такого ж рівня, як і цадика Нахмана, який покоїться в Умані. Одночасно з відновленням синагоги поряд добудовується паломницький центр з готельними кімнатами для приїжджих.

Історія чернівецької синагоги в Садгорі

Точні роки побудови унікальної в архітектурному плані будівлі невідомі. Стиль спеціалісти називають романтичним, з мавританськими мотивами, що в ті часи було притаманно всім сакральним будівлям хасидів. 

Показовий той факт, що стіни зведені з такої ж цегли, що і Резиденція Буковинських митрополитів (тепер Чернівецький національний університет). Як відомо, цю розкішну будівлю почали зводити в 1864 році за проектом архітектора Йозефа Главки, а для цього збудували два цегельні заводи і один з виробництва керамічної черепиці. Тобто, синагогу почали будувати не раніше 1842 і завершили не пізніше 1869 року, бо на той час є про неї згадки в європейських документах. Будівництво було довгим, облицювання цеглою проводилось уже після смерті цадика в 1850 років, роботи продовжив його син Абрахам Яків Фрідман.

Садгірська синагога в кінці 19-го століття. Фото uk.wikipedia.org

Натхненником будівництва став Ружинський цадик Фрідман (родом він був з міста Ружин на Житомирщині), який служив в Чернівцях 8 років. Хасидський центр на Садгорі він задумав побудувати якомога далі від Реформістської синагоги “Темпль”, що зводилася в центрі Чернівців. 

Архітектурний ансамбль включає головну будівлю – саму синагогу, центральний вхід традиційно розміщений від заходу, напроти вівтарної ніші. Там зберігається священна реліквія — завіса. Вона вручну розшита золотими нитками Божими заповідями зі Старого Завіту.

Священа завіса в синагозі. Фото promin.cv.ua

З південного і північного боку є допоміжні будівлі, прикрашені двоярусними вежами. Трохи збоку від синагоги побудували великий будинок, в котрому жила велика родина цадика та його прислуга. За будинком стоїть міква (басейн для ритуального очищення). Поряд була збудована єврейська школа та облаштоване господарство, де вирощували кошерні овочі та фрукти, розводили птахів та тримали корів. У цадика була велика конюшня, декілька господарських приміщень для сільськогосподарського реманенту. За синагогою посаджений великий парк.

В кінці 19-го століття чернівчани називали синагогу і комплекс навколо неї «малим Єврейським Ватиканом на Пруті».

Коли на Буковину прийшла радянська влада, то в приміщенні хасидського центру влаштували виробничі майстерні. Через це були знищені інтер’єри, а багато цінних речей просто зникли.

Такий вигляд мала синагога до реконструкції. Фото molbuk.ua

Всі представники родини Фрідманів поховані на єврейському кладовищі. В 90-і роки минулого століття туди приїхали хасиди з Ізраїлю, вони обмурували могилу цадика каменем і звели над нею саркофаг. Також встановили лавиці та збудували кам’яну стіну, куди віряни можуть вставляти записки зі своїми проханнями.

У 2006 році знову приїхали громадяни Ізраїлю, які раніше жили в Чернівцях, вони частково відремонтували синагогу. А у 2016 році почалася велика реставрація, яка майже закінчена. Нині синагога повноцінно функціонує, працює недільна єврейська школа, постійно приїжджають паломники.

Стеля відреставрованої синагоги. Фото promin.cv.ua

Ружинський цадик Фрідман – дуже цікава людина

Про цього рабина в Чернівцях до тепер ходять легенди. Він був дуже багатий, своє життя перетворив на постійне добування грошей. За аудієнції, навіть найкоротші, на кілька хвилин, відвідувач повинен був сплатити і принести подарунок. Продавалося також право обідати з ним, для цього в будинку стояв великий стіл з лавками, а готували на кухні декілька кухарів.

При цьому сам цадик вів доволі скромне життя, мав тільки одну слабкість – любив курити люльку, для розпалювання якої у нього був окремий слуга – габай. Колись відомий австрійський письменник, уродженець Львова, Леопольд фон Захер-Мазох приїздив в Чернівці і пішов на уклін до цадика. Історію відвідин він потім описав в мемуарах. Коли гість зайшов у кімнату, цадик лежав на софі, на пишних подушках, а габай розпалив для нього люльку і вклав йому до рота. Так всю розмову і смоктав її, випускаючи клуби диму, від яких відвідувач навіть закашлявся. На столі стояв золотий і срібний посуд, а за вікном грав власний оркестр.

Син цадика Фрідмана рабин Абрахам Яків. Фото versii.cv.ua 

Захер-Мазох, який звик до столичної розкоші, здивувало, як багато живе сім’я цадика. У них були десятки розкішних екіпажів, величезна кількість слуг, всі тогочасні модні новинки.

Містяни також згадують звичку рабина щоранку ходити по росі босоніж. Певно, через це він майже ніколи  не хворів. Всі знали, що у будинку цадика є одна гарно облаштована кімната, яку підготували на випадок, якщо в Чернівці завітає Месія.

Зала для молитв в синагозі. Фото www.weche.info

Хасиди дуже поважали рабина, вважали його “чудодійною” людиною, яка може зцілювати та виконувати бажання. А от противники з реформістського крила єврейства називали не інакше, як шарлатаном і висміювали його фанатизм.

Цадик також брав участь у суспільному і політичному житті міста й краю. До нього часто навідувались політики та чиновники за порадами, особливо напередодні виборів або приїзду якоїсь інспекції. Його влучні вислови стали крилатими фразами, а багато з пророцтв збулися з часом.

До речі, коли ще Фрідман жив в Ружині, який тоді був в Російській імперії, його посадили у в’язницю за те, що наказав декількох євреїв, які написали донос на інших євреїв, що ховалися від служби в царській армії. Але за нього хасиди підняли великий шум і через два роки цадика випустили. Тоді він і втік в Кишинів, а звідти перебрався у Чернівці.

Могила цадика Фрідмана в Чернівцях. Фото risu.ua

З початком другої світової війни нащадки цадика не стали чекати приходу німців і виїхали в США, а вже звідти роз’їхалися по світу. Саме вони й оплатили реконструкцію синагоги, а також збираються відновити закинутий парк біля неї.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.