Серед вулиць Чернівців існують такі, що носять імена видатних постатей, які не тільки залишили свій слід у культурному та науковому житті Буковини, але й зробили значний внесок у розвиток світової історії. Одна з таких вулиць – вулиця імені Ольги Гузар, видатної постаті української інтелігенції Буковини, яка прославилась своєю активною громадською діяльністю та внеском у розвиток української жінки. Ім’я Володимира Залозецького теж не залишить байдужим нікого, хто цікавиться історією медицини. Цей видатний хірург та громадський діяч вніс значний внесок у розвиток хірургії в Україні та заснував першу хірургічну клініку на Буковині. Ім’я Міхая Емінеску – видатного румунського поета та журналіста – пов’язане зі сторінками історії Чернівецької вищої гімназії та університетів Відня та Берліна, де він навчався та вивчав філологію, історію філософії та юриспруденцію. Але, можливо, найбільш загадковим є ім’я Сидора Воробкевича – видатного українського письменника, композитора та музично-культурного діяча, який народився в Чернівцях. Він був засновником журналу “Буковинська зоря” та одним із найплідніших західноукраїнських композиторів, а його активна громадська діяльність завоювала любов та повагу українського народу. У цій статті на ichernivchanyn.com ми розглянемо кількох цих людей та їхні досягнення, які зробили їх настільки значущими для української культури та історії.
Вулиця Ольги Гузар
Ольга Гузар була видатною постаттю української інтелігенції Буковини у минулому столітті. Вона відома своєю активною громадською діяльністю та внеском у розвиток української жінки. Своєю працею і талантом вона змогла відіграти важливу роль у піднесенні значення української культури та мови. Ольга Гузар залишила глибокий слід в історії України та стала прикладом для наступних поколінь українських жінок.
Ольга Гузар була головою товариства “Жіноча громада Буковини” та керівником жіночого релігійно-доброчинного товариства “Мироносиці”. У 1930-1932 роках Ольга Гузар була головою “Жіночої громади”, і жіноцтво вирішило впровадити у Чернівцях кооперативні курси – переважно для селян. Також товариство організовувало курси “Рахункового діловодства”, крою та шиття. У 1937 році “Жіноча громада” відкрила спеціальну “Порадню практичного шиття і пристосування до нього народних вишивок” для членів товариства. Ольга Гузар була активним членом жіночого руху на Буковині та авторкою місцевих часописів.
Вулиця Володимира Залозецького
Володимир Залозецький (1842-1898) був відомим хірургом, першим головним хірургом Буковини. Він заснував першу хірургічну клініку в Чернівцях та вніс значний внесок у розвиток хірургії в Україні. Залозецький також був активним громадським діячем та меценатом.
Вулиця Михая Емінеску
Міхай Емінеску (1850-1889) був румунським поетом, письменником і журналістом. Він є одним із найвидатніших поетів Румунії та в усій румунській літературі. Емінеску навчався в Чернівецькій вищій гімназії, а пізніше вивчав філологію, історію філософії та юриспруденції в університетах Відня та Берліна. Він був останнім романтиком в європейській літературі. Емінеску є автором багатьох відомих поезій, таких як «Любов до життя», «Вечірня зірка», «Любов до книги» та інших. Він прославився своїми поетичними творами, які відображали його внутрішні переживання та філософські роздуми.
Вулиця Сидора Воробкевича
Сидір Воробкевич (1836-1903) був українським письменником, композитором, музично-культурним діячем, православним священиком, педагогом та редактором часописів Буковини. Сидір Воробкевич був видатним українським діячем, який народився в Чернівцях у 1836 році. Він був одним із найплідніших західноукраїнських композиторів у галузі інструментальної музики. Воробкевич був засновником та редактором журналу “Буковинська зоря”. Він також писав
українською, німецькою і румунською мовами. Воробкевич завоював любов українців своєю активною громадською діяльністю та внеском у розвиток української культури.
Вулиця Братів Руснаків
Орест і Денис Руснаки були братами, які прославили буковинський край на весь світ своїм музичним талантом. Орест Руснак був тенором і відомий як “Український Карузо”. Він був солістом оперних театрів у кількох містах Європи. Денис Руснак був співаком і диригентом. У центрі Чернівців є пам’ятний знак братам Руснакам.
Вулиця Арона Пумнула
Арон Пумнула (1873-1920) – український письменник, журналіст та видавець, який активно пропагував українську культуру та літературу. Він був одним із засновників українського видавництва “Український шлях”, де виходило багато книг українських письменників. Також Пумнула вважається одним з перших українських письменників, який використовував у своїх творах народну мову замість польської, яка була панівною на той час.
Вулиця Кохановського
Антон Рицар Кохановський фон Ставчан (1817-1906) був громадсько-політичним діячем Буковини. У 1866-1874 роках він володів підприємством з назвою “Антон Рицар Кохановський фон Ставчан”, Фон Ставчан був відомий своїм підприємницьким духом та допоміг розвитку економіки міста. Кохановський був пов’язаний з Чернівцями, куди його сім’я переїхала в 1823 році. Він вніс значний внесок у розвиток міста, зокрема, під час голоду та епідемії 1861-1866 років, коли в Чернівцях померло багато людей, наказав виловити всю рибу зі ставків, що були у його маєтку, і роздавати її безкоштовно містянам. У 1866 році він був обраний бургомістром Чернівців.
Вулиця Юрія Федьковича
Юрій Федькович (1834-1888) був українським письменником-романтиком та передвісником українського національного відродження Буковини. Він зробив значний внесок у розвиток української літератури, зокрема, він був виразником дум та визвольних прагнень українського народу. Його твори, такі як вірші, пісні та поеми, досі відомі своїм народним духом та багатством українського слова. “Буковинським соловієм”, “найбільшим поетом зеленої Буковини”, “буковинським Кобзарем” назвав Юрія Федьковича І.Я. Франко за чарівну силу поетичного слова, глибоку правдивість і справжню народність.
Вулиця Аурела Ончула
Аурел Ончул – незвичайна постать історії Буковини та Румунії. Він був відомим політичним лідером, який виступав за захист інтересів своєї країни та народу. Він народився у містечку Вікову-де-Сус і вивчав право у престижному Віденському університеті. Після закінчення навчання він повернувся до Буковини і розпочав політичну кар’єру.
Аурел Ончул був провідним лідером Демократичної партії та боровся за розділ провінції Буковина за етнічним принципом. Він виступав за створення Румунської південної Буковини та Української північної Буковини. Його ідеї відображали бажання національної самоідентифікації та захисту інтересів різних етнічних груп, що проживали на території провінції. Кордони, запропоновані Ончулом та його колегами, досі відображають нинішні румунсько-українські кордони на Буковині.
Аурел Ончул співпрацював зі сторожинецьким боярином Янку Флондором та намагався залучити до своєї партії соціал-демократично орієнтованих людей з сільського населення, духовенства та сільських вчителів. Його звинуватили в макіавеллізмі, але це не завадило йому бути відомим та поважаним лідером свого часу.
Аурел Ончул був глибоко зв’язаний з Буковиною та Чернівцями, і його ідеї стали важливим внеском у формування історії регіону.
