29 Березня 2024

Великодні традиції на Буковині

Related

Де придбати якісне чоловіче взуття? 

Незважаючи на величезний асортимент та доступність, вибір чоловічого взуття...

Особливості щоденного догляду за обличчям

Шкіра обличчя є найуразливішою ділянкою усього шкірного покриву. Вона...

Де отримати психологічну допомогу?

Стреси, депресія, вигорання на роботі, тривожність, нав’язливі думки, невпевненість...

Оригінальні подарунки для друзів та колег. Як обрати найкраще?

Протягом року у кожного з нас з'являється безліч приводів,...

Share

Великдень – одне з головних і найбільш очікуваних в народі християнських свят. Захід України, де релігія займає почесне місце в житті кожної людини, святкує ці весняні дні вознесіння Христового особливо урочисто. Багатонаціональний склад населення Буковини має різні традиції в залежності від віросповідання, навіть дати свята здебільшого не збігаються. Віряни західного обряду – католики, протестанти, реформати, найчастіше освячують паски на тиждень або й декілька раніше за православних та греко-католиків, пише ichernivchanyn.com.

У пасхальну неділю святково вбрані люди йдуть до храму на нічне великоднє богослужіння, які закінчується освяченням пасхальних кошиків з певним набором обов’язкових продуктів. Підготовка до свята теж має урочистий характер і низку традицій, яких християни дотримуються уже століттями.

Освячення кошиків. 1926 рік. Фото localhistory.org.ua

Чим же славиться Великдень на Буковині, які ритуальні страви готують ґаздині та як прикрашають кошик до освячення.

Головний у кошику – великодній хліб

Випікання паски – давня традиція буковинців. У краї цю подію вважають інтимною, господині стараються все робити в тиші, наодинці, без чужих очей. Так чинять віряни православної та греко-католицької церкви. Паски їх здебільшого солодкі, з родзинками, покриті глазур’ю. Крім того, буковинські ґаздині випікали дві величезні несолодкі паски, які називалися стільники або дори – це був хліб до страв на три святкові дні. А для дітей – багато маленьких пасочок і різних булочок.

Буковинські паски-стільники. Фото life.pravda.com.ua

Католицька громада навпаки, з процесу робить справжнє дійство – збираються хазяйки з дітьми, всі разом замішують тісто, формують і випікають хлібці. Причому, у них поняття паски трохи відрізняється від православної традиції – це зазвичай не солодкий хліб, просто прикрашений релігійним декором. У деяких родинах зберігається традиція, привнесена із Ватикану, випікати пиріг з горіхами та родзинками в формі голуба, який має назву “коломба”. 

Католицька паска-коломба. Фото obozrevatel.com

Його й кладуть в кошик до церкви. А ще, печиво і булочки у вигляді пасхальних кроликів – для них це символ родючості та відновлення.

Пасхальні кролики. Фото youtube.com

У протестантських течіях паскам не придають сакрального значення, їх рідко випікають і то, в основному, під впливом інших християнських традицій, до святкового столу. Головний день у великодні свята – це Страсна п’ятниця, а в неділю віряни просто збираються на святкову службу, співають пісні, показують театральні сценки з Біблії, а потім вдома родиною влаштовують святковий обід.

Фарбування яєць

Головна та сама цікава для всіх традиція – розфарбовування яєць. У цьому процесі беруть участь всі члени родини, особливо подобається розмальовувати яйця дітям. Писанки на Буковині діляться на декілька видів.

Виготовлення писанки. Фото freeradio.com.ua

Крашанки – яйця, пофарбовані в один колір. Барвники можуть бути харчові (синтетичні), або натурального походження – тоді яйця називають галунками. В румунських селах Чернівеччини галунки фарбують тільки в червоний, рожевий та помаранчевий кольори. Там забороняють використовувати холодні тони – синій і зелений. Раніше яйця символічно фарбували кров’ю забитих до свята тварин, але з часом від цього звичаю відійшли. Червоний та помаранчевий колір отримують, відварюючи яйця в лушпинні цибулі. В інших районах краю відносно кольорів забобонів немає.

Для отримання різних кольорів використовують такі відвари:

  • жовтий – сухі квіти календули, листя берези, куркума;
  • рожевий – сік буряку;
  • зелений – листя молодої кропиви та барвінку;
  • синій – ягоди чорниці;
  • фіолетовий – червоне вино, пелюстки мальви;
  • чорний – кора чорноклена.

Писанки – розписані різними узорами. Є різновиди – крапанка та дряпанка.

Для отримання писанки на вже зварені яйця наносять візерунки за допомогою писачка. Колір може бути один або декілька. Буковинські майстрині писанкарства виготовляють справжні витвори мистецтва, з нанесенням сотень дрібних деталей. Кожен візерунок має своє сакральне значення.

Сучасні писанки не всі канонічні, часто їх виготовляють у вільному стилі, малюнок може бути будь-який, навіть абстрактний. Умільці придумали десятки нових способів фарбування яєць, від краси яких важко відвести погляд.

На Прикарпатті дряпанки та крапанки менше розповсюджені, але їх теж часто можна побачити в кошиках. Для виготовлення дряпанки відварене яйце покривають свічним воском, а коли він застиг, гострою паличкою видряпують візерунки. Потім яйце опускають у розчин фарбника, після зафарбовування протирають від воску. Інша технологія – яйце фарбують в якийсь колір, а потім голкою видряпують візерунок.

Буковинські драпанки. Фото smak.ua

На крапанки орнаменти наносять писачком у вигляді рядків крапок.

В залежності від виду орнаменту, у гуцулів культивуються такі види писанок:

  • сорок клинків;
  • рибки;
  • ружа (троянда);
  • пасулька;
  • горішки;
  • коники;
  • пташки;
  • кучерява;
  • грабельки;
  • хрестики;
  • листочки. 

Найбільше на Україні славляться писанки з гуцульського Космача (хоч село знаходиться на території Івано-Франківщини, жителі вважають себе буковинцями). Великодні яйця там фарбують в яскраво-жовті кольори, з тонкими візерунками на різноманітні сільські та природничі сюжети.

Писанки з Космача. Фото novazoria.com.ua

Писанками заведено обмінюватись всі три дні свята, дарувати їх родичам, похресникам. Фарбовані яйця символізують нескінченність життя християнина, щорічне обновлення природи та нагадують про жертву, яку Христос приніс заради людей.

До речі, хто ще не бачив колекцію буковинських писанок в Чернівецькому художньому музеї – ідіть подивіться, це дуже цікаво.

Що ще кладуть у великодній кошик

Паска та крашанки – головні у святковому кошику, але крім них заведено додавати деякі продукти, кожен з яких має певне значення. Кошика збирали звечора та ставили біля образів, щоби раненько, або ще посеред ночі піти до храму на великодню службу.

Кошик беруть особливий, святковий, застеляють вишитим рушником. Крім паски та писанок туди кладуть голівку часнику, корінь та потертий хрін, гілочку полину, овечий або козячий сир – будз, шмат солонини, кружальце домашньої ковбаси.

Великодній кошик. Фото ukrainians.today

У кожному районі є свої особливості пакування кошика – в деяких селах заведено брати яблука та цибулю, в інших обов’язковим є мак і масло. Часто збоку можна побачити невеликий пакуночок з різним насінням – “щоб все добре вродило” та пляшечку води, яку використовували для лікування та захисту в грозу від блискавки.

Зверху все накривають красивим вишитим рушником з привітанням “Христос воскрес”.

Великодні звичаї

Коли служба закінчилася і всі кошики посвячені, народ квапився скоріше потрапити додому – вважається, що яка господиня перша зайде в хату, у тої все буде рости добре весь рік. Місцями доходило до смішного, адже першими добігали ті, що живуть ближче до церкви. Щоби парафіянки не сварилися, священники навіть зробили таку чергу, що першим освячували кошики тих, що живуть на окраїнах – і вони зразу бігли додому.

Освячення кошиків. Фото molbuk.ua

Багаті господарі брали з собою ще один кошик з продуктами – для бідних. Після освячення їх роздавали на сходах храму.

Прийшовши додому, ґазда обходив з кошиком кожен куток хати, потім виставляв його на святковий стіл. Господиня брала трохи освяченого хліба та з дійницею йшла до корови чи кози – щоби годувальниця була здоровою і давала багато молока. 

Потім сім’я ставала до столу, всі молилися і починали розговлятися. Кожен член сім’ї мав покуштувати всі освячені страви, навіть немовлятам їх прикладали до губ. Після трапези ґазда йшов і обсипав хату, худобу, сад та город свяченим маком – “щоб захистити від біди”.

А на другий день розпочиналися “поливанки” – хлопці тих дівчат, що їм подобалися, обприскували парфумами, а інших просто обливали водою. Цей день ще називали “волочільний понеділок”. На третій день свята вже і дівчата могли поливати хлопців. Зазвичай, все перетворювалося на біганину з відрами, допоки не закінчувався сухий одяг. Старші люди згадують, бувало, що в таких поливальних іграх брали участь і малі, і старі.

Великодні поливанки. Фото pmg.ua

На Великодні свята заборонялося робити важку роботу, тому ці три дні ставали справжнім відпочинком для всіх, особливо для селян, яких чекала важка весняна праця.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.