Чимало письменників та дослідників історії присвячують свої праці єврейському народу. Переживши трагічні події (Голокост, масові розстріли під час Другої світової війни, переслідування тощо), вони зберегли свій народ, свою ідентичність. На Буковині ще здавна євреї становлять значну частину населення, пише ichernivchanyn.com. У нашому матеріалі зібрано книги про чернівецьких євреїв, які допоможуть читачам пізнати світогляд, культуру, релігію, побут та інші життєві цінності єврейського народу.
Історія Чернівецьких євреїв (Герман Штернберг)
Автор книги Герман Штернберг розкриває перед читачами можливість заглибитись в історію, культуру, релігію, політику та побутове життя єврейського населення у Чернівцях. У передмові автор ознайомлює, а точніше підготовлює осмислити життя цього народу крізь призму єврейського світогляду:
«Тільки тоді спала полуда з очей: у євреїв ніколи не було свого дому. Проте були щасливці, яким дивом вдалося уникнути пекла, які встигли покинути місто до катастрофи – очевидці, в пам’яті яких залишилися щемливі спогади про дитячі роки, проведені в Чернівцях».
Герман Штернберг описує топографію міста, історичний розвиток до 1775 року, Австрійське панування, початок війни 1914 року, 1918 -1940 роки. У книзі висвітлені цікаві історичні факти. Ви дізнаєтеся, які професії були поширені серед єврейського населення, про першу документальну згадку євреїв у Чернівцях, будете знати хто такі ашкенази (франки), сефарди та чому вони втекли із Німеччини та чи змінив життя євреїв «Патент про толерантність» цісаря Йозефа ІІ, а також чому євреї, щоб вибрати собі прізвище, яке їм подобалося мали за нього платити, та що значить слово «мацева» тощо.
Вступ до книги із заголовком «Чому ця книга?!» написав Сергій Осачук. Він пише, що ця книга містить найрізноманітніші історичні розвідки, спогади та документи. У тексті Сергій Осачук зазначає, що історики можуть із деякими історичними фактами, які написані у книзі, не погоджуватися. Однак ця книга є насамперед вдячністю пам’яті Германа Штернберга, який передав нам важливі відомості для нашої спільної історії.
У книзі подано перелік вулиць, які згадує автор та подано їх дослівний переклад та сучасні відповідники. Для читача також додано словник виразів, що походять з гебрейської та ідишу. Для прочитання буде цікава студентам, викладачам, історикам, культурологам, а також людям, які зацікавленні історією Чернівців та подіями єврейського населення Буковини:
«У єврейському кварталі жили торговці й ремісники, а також представники так званих «вільних» професій – шохет та кантор. Учителі нерідко проживали в одному приміщенні, яке використовувалося впродовж дня для шкільних потреб (хедер)».
Переклад книги здійснив студент Чернівецького університету Марко Кулик. Книгу видано у 2020 році в рамках програми підтримки книговидання імені бургомістра Антона Кохановського за сприяння Чернівецької міської ради. Видана чернівецьким Видавництвом ХХІ.
Піжмурки зі смертю. Дитячі розповіді про недитячу історію
Розповідати дітям про жахливі сторінки історичних подій досить складно, але це є необхідним для їхнього розуміння про зло та добро в житті. Ця книга буде чудовим варіантом для ознайомлення дітей із темою Голокосту. Для певної драматичності у книзі використано елементи графічного роману.
Книга «Піжмурки зі смертю. Дитячі розповіді про недитячу історію» авторів Миколи Кушніра та Анни Ямчук оповідає реальні життєві історії чотирьох людей, які стали свідками Голокосту у дитячому віці. Молодших читачів сторінками книги будуть проводити теж реальні люди, а саме представники молодого покоління сучасних чернівчан Ерік Григорчук та Олексій Фисюк. Над книгою також працювала чернівецька художниця Анна Тарновецька. Цю книгу можна використовувати, як і «підручник» для деяких шкільних тем, бо вона також виконує дидактичну функцію.
Квіти пітьми (Аппельфельд Агарон)
Книга з досить «гучною» назвою, яка містить певну метафору «квіти пітьми», яка підготовлює читача до оповіді. Це художня книга, яка розповідає про події під час Голокосту в Чернівцях:
«Мама часто повторює, що невдовзі й для нього знайдеться місце. Іноді йому здається, що діти всім набридли, і тому їх відсилають.
– Мамо, чому дітей відсилають у горе? – не стримався він і запитав.
– Ґетто – небезпечне місце, хіба ти не бачиш?».
Історія роману розгортається навколо головних героїв: єврейського хлопчика Гуго та української повії Мар’яни. У передмові до книги перекладач Віктор Радуцький зазначає, що це роман-притча про любов, співчуття, цінність життя та Пам’ять. Хоч життя повії Мар’яни дуже понівечене, але в ній присутня доброта, яка оберігає та захищає хлопчика Гуго. Автор передмови пише, що було би справедливо, якби читач в образі Мар’яни вшанує всіх праведників, які у часи нелюдського життя змогли зберегти іскорку доброти та людяності.
Переклали з івриту Віктор Радуцький та Оксана Пендерецька, редактор книги – чернівецький літературознавець та письменник Олександр Бойченко. Художнім оформленням книги займалася Наталія Олійник. Книгу було видано за підтримки Канадського благодійного фонду Ukrainian Jewish Encounter/ Українсько-Єврейська Зустріч.
«Єврейське населення та розвиток єврейського національного руху на Буковині в останній чверті XVIII – на початку ХХ (збірник документів та матеріалів)
Ця книга є зібранням документів та матеріалів про історію євреїв на Буковині у складі держави Габсбургів (1774 – 1918 рр). На сторінках збірника розміщено проілюстровані фотокопії документів з Державного архіву Чернівецької області, з відділу рідкісних та цінних книг наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а також приватних колекцій упорядників. Збірник буде цікавим для істориків, студентів, викладачів, а також людям, які захоплюються дослідженням минулого Буковини.
« Впродовж ХІХ – початку ХХ століття єврейське населення Буковини швидко збільшувалося й перетворилося в третю за чисельністю після українців і румунів етнічну групу краю».
Повернення пам’яті. Сторінки єврейської історії Чернівців ( Флоранс Хейман)
«Повернення пам’яті. Сторінки єврейської історії Чернівців» – оповідає про історію єврейської громади Чернівців. Автор розкриває феномен буковинського єврейства. У книзі про авторку Флоранс Хейман можна дізнатися про її наукові зацікавлення, а саме дослідження родинної пам’яті, ідентичності в соціальних групах, сприйняття минулого в Східній Європі, зміни в релігійній ідентичності та секуляризмі в Ізраїлі. Вона є антропологом та науковим співробітником Французького інституту в Єрусалимі.
Книга буде цікава студентам, історикам, культурологам та людям, які зацікавленні єврейською історією. Видання було видано за підтримки фонду Видавничих Проєктів для Центральної та Східної Європи (СЕЕВР), Амстердам.
Євреї Буковини. Славні імена (Софія Березіна)
Історик та економіст Софія Березіна написала книгу «Євреї Буковини. Славні імена», в якій ознайомлює читача із відомими євреями, які народилися або проживали на Буковині. Книга буде корисна дослідникам історії, а також усім хто цікавиться історією Буковини та відомими буковинськими євреями.
Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини. Наукова Монографія.
Відомий у Чернівцях літературознавець та перекладач Петро Рихло написав наукову монографію «Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини». Гебрайське поняття «шібболет» запозичене з біблійної книги Суддів. Це слово позначає словесний розпізнавальний знак, а також пароль, за яким можна відрізнити свого від чужих. До опису книги майбутніх читачів інформують, що шібболет – це як диференційний код людської свідомості, носій національної та мовно-культурної ідентичності. Також варто зазначити, що одним із найвідоміших віршів Пауля Целана називається цим словом, яке в цій поезії є символом приналежності до табору гнаних і переслідуваних.
«Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини» – це книга-аналіз, яка осягає такі теми, як: проблема єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини; біблійні мотиви у творчості Альфреда Марґул-Шпербера; єврейські аспекти в поезії Рози Ауслендер, міфологізація смерті в ліриці Голокосту Іммануеля Вайсґласа, пошуки єврейської ідентичності у творчості Альфреда Ґонґа; єврейський контекст лірики Пауля Целана; рецепція творчості Генріха Гайне в німецькомовному культурному просторі Буковини; міфологема Єрусалима в німецькомовній поезії буковинських авторів.
Книга видана у 2008 році чернівецьким Видавництвом ХХІ.
Фото з інтернет-ресурсів
