Іноді робота та бізнес затягують нас настільки, що ми відмовляємо собі у найменшому відпочинку. Сучасне життя заставляє розвиватися, навчатися щодня і щохвилини, а якщо людина має власну справу, то звісно вона нею живе, не звертаючи увагу на розваги та вихідні, пише ichernivchanyn.com.
Але хто ж вони такі, ці трудоголіки? І чому вигорання на роботі загрожує нервовим зривом?
Дослідження виявили, що найбільшими трудоголіками є одружені чоловіки. Вчені довели, що гендер є найсильнішим предиктором, тобто чоловіки, у порівнянні з жінками, мають вищу ймовірність бути трудоголіками. Крім того, заміжні жінки працювали менше годин на тиждень, ніж неодружені жінки, у той час як чоловіки, які перебувають у шлюбі, працювали більше годин на тиждень, ніж неодружені чоловіки.
Але вчитися відпочивати потрібно, адже зміна діяльності однозначно стимулює мозок, тобто, якщо вмієте відволіктися на подорож чи відпочинок, то це має принести нові ідеї, які можна буде застосувати пізніше. У деяких країнах прийнято відпочивати в обідню пору, наприклад у Греції відпочивають після обіду, коли спекотно, а в Іспанії є так звана славнозвісна сієста.
Що допомагає навчитися знову відпочивати?
У легких випадках вигоряння та нервове виснаження може бути викликано зовнішніми, а не внутрішніми причинами: стресовими подіями, наприклад переживанням втрати близької людини, розлученням, фінансовими труднощами і високими вимогами на робочому місці. У таких випадках слід переглянути робочий графік і зайнятися йогою або медитацією.
Також корисним буде знайти хобі, яким ви можете займатися кілька разів на тиждень. Допоможе подолати проблему і спілкування з психотерапевтом.
Довідка
Уперше явище описав професор психології і релігії Вейн Оутс у своїй книзі «Зізнання Трудоголика». Термін “трудоголізм” широко використовується, але є мало консенсусу щодо його значення, крім його основного елементу: значні інвестиції в роботу. Зв’язок між трудоголізмом і можливим статусом людини, демографічними показниками (гендерний, сімейний стан) і ситуативними змінами було досліджено на прикладі представників ізраїльської робочої сили.
